Якщо говорити юридичною мовою, "збройова" 263-а стаття КК України носить бланкетний, тобто відсильний характер і відсилає нас до закону, який регулює порядок поводження зі зброєю.
Але є один нюанс, який активно використовують в судах захисники і вже є перші плоди у вигляді виправдувальних вироків.
А саме: в Україні досі (! ) Не існує закону, який би регулював порядок поводження зі зброєю. Є тільки древній наказ МВС від 21 серпня 1998 року № 622 з довгою назвою "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощену зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї і вибухових матеріалів ".
Це єдиний нормативний акт, який визначає порядок поводження зі зброєю. Однак не треба бути великим правознавцем, щоб відрізнити відомчий наказ та інструкцію від закону. Це зовсім не тотожні категорії в законодавчій ієрархії.
Наявність підзаконних актів Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, наказу МВС №622 від 21.08.1998 року про затвердження відповідної Інструкції, не може свідчити про існування Закону України, яким передбачено порядок носіння холодної зброї як такого. А згідно ч.4 ст.17 КПК України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
Наприклад адвокат Микола Оріхівський на свій запит отримав в січні 2017 року правовий висновок професора Прикарпатського університету імені Стефаника, доктора юридичних наук Павла Фриса, який, проаналізувавши законодавство, прийшов до висновку, що кримінальну відповідальність за незаконну зброю по ст. 263 КК України бути не може через відсутність відповідного закону.
Відзначимо, що з політичної точки зору його прийняття виглядає малоймовірним, так як в суспільстві йде серйозна дискусія щодо легалізації права носіння зброї. Списи ламаються дуже жорстко. Напевно, якщо Рада захоче прийняти відповідний закон, це викличе масові акції на підтримку легалізації.
Тому влада, які не хочуть йти цим шляхом, щоб не посилювати і без того плачевну ситуацію зі стріляниною та підривами гранат по всій країні, налаштовані взагалі не піднімати питання про прийняття закону.
