Пристрасті за Мартіном, а не «за феншуєм»: одеський театр поставив детективну історію

Прем’єру іронічного детективу «Гра в правду» в постановці Олени Пушкіної показав Одеський академічний обласний драматичний театр. Популярну п’єсу британського драматурга Джона Бойнтона Прістлі «Небезпечний поворот» було написано у 1932 році, але театр осучаснив її аж до наявності у персонажів мобильних телефонів.

Така історія цілком могла відбутися і в наші дні, чіплятися за реалії минулого століття сенсу немає. У затишній альтанці висить дерев’яна «музика вітру», хазяї намагаються жити «за феншуєм», шукають гармонію з природними енергіями. Хтось з героїв красномовно торкається дармовисів, аби дзеленчали, хтось не менш красномовно припиняє дзенькіт. Китайські цяцьки щастя у дім багатих британців чомусь не приносять, створювати видиму альтернативну реальність теж нема сенсу.

Чому назву змінено? Певно, оригінальний фінал (ми про нього детально не розповідатимемо, непристойно розкривати, чим закінчиться детективний сюжет) натякає: може, й не було нічого. Всі драматичні події вигадала багата на фантазію та прикраси, що весь час дзеленчать, мов та «музика вітру», письменниця міс Мокрідж (народна артистка України Ольга Равицька).

Побувала в будинку співвласника видавництва Роберта Кеплена (Олексій Межевікін виконує роль бізнесмена, який несподівано виявив у собі романтика), подивилася на теплу компанію в гарненькій альтанці та уявила всілякі жахи. А вона ж пише детективні драми, які можна почути по радіо (якщо вже вдаватися до осучаснення, можна згадати про аудіокниги).

Проте жахлива подія все ж таки була в минулому. З незрозумілих причин застрелився брат хазяїна дому Мартін, улюбленець жінок та неперевершений красень. Ми його не бачимо, але всі про нього так відгукуються (чи то словами, чи то мовою тіла), що розумієш: він був з тих, через кого пересвариться будь-яка, навіть найтепліша компанія. Таких хочуть жінки, чоловіки, домашні тварини, до них тягнуться навіть квіти, коли вони проходять повз із самовдоволеною посмішкою. Хіба таким думати про самогубство?..

Міс Мокрідж легко запідозрити дружину Роберта Фреду (заслужена артистка України Ганна Фурдуй) в таємному зв’язку з Мартіном. Коли люди відкрито зізнаються в тому, що їхній шлюб невдалий, ясна річ, присутні треті та четверті особи.

Тему буржуазного шлюбу продовжує пара Гордона та Бетті (Вадим Анохін та Поліна Корець), але тут з першого погляду все ясно. Можна нічого не казати. Ідеальні пари, йдучи на вечірку до друзів, витримують family look в більшій чи меншій мірі, але ж тут дві геть різні людини. Дружина в коктейльній сукні та кокетливому капелюшку, чоловік в спортивному костюмі, хай навіть модному й білому.

Заслужений артист України Геннадій Скарга порадував своїх шанувальників, з’явившися в ролі цинічного негідника Стентона, й достатньо переконливо. Одначе хтось повинен донести до нього, що джентльмен, сідаючи у крісло, обов’язково розстібає гудзика на піджаку, аби одежина не стояла, як то кажуть, колом. Нехай це будемо ми.

До речі, п’єса міс Мокрідж має назву російською «Не будите спящую собаку», але наш театр, граючи українською, озвучує як «Не будіть сплячу собаку» (правильно: «Не будіть сплячого собаку»). Серед гостей тільки одна стопроцентно щира людина, Олуен (Олександра Цимбалюк), та й то їй доводиться приховувати більше за інших. Саме вона «розбудить сплячого собаку», тобто розкриє всю правду про смерть красунчика Мартіна.

Хочете дізнатися, що ж трапилося (або ні) з цим секс-символом? Йдіть до театру.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва