Наш Гоґвортс: одеський педагогічний університет відновить заняття в замку на Фонтані

Факультет музичної та хореографічної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету в новому навчальному році повернеться в Артилерійський замок на Фонтанській дорозі.

Як повідомив «Думській» ректор Андрій Красножон, виш усунув усі зауваження щодо пожежної безпеки, що обійшлося майже в 1,5 млн гривень.

Він додав, що до початку повномасштабного вторгнення була надія отримати держфінансування на ці потреби, але тепер витрати повністю лягли на плечі самого навчального закладу.

«Ми не стали чекати біля моря погоди й за свої гроші, майже 1,5 млн гривень, виконали необхідні роботи, бо цей корпус життєво необхідний для забезпечення високоякісної підготовки студентів, — наголосив ректор. — Факультет музичної та хореографічної освіти особливий, тут своя специфіка. Потрібно багато приміщень для індивідуальних занять, і вони тут є. Також є концертний зал і студія звукозапису».

Декан факультету Олена Новська додала, що відновлення роботи корпусу на Фонтанській дорозі істотно поліпшить ситуацію, тому що зараз студенти та викладачі змушені поневірятися по інших корпусах, що створює безліч незручностей.

«У нас раніше в цій будівлі одних тільки фортепіано було близько 60 штук, безліч приміщень для індивідуальних занять. Зараз же інструменти розкидані по інших корпусах і студенти змушені стояти в черзі, щоб позайматися, а вчителі — щоб отримати клас і провести заняття, — пояснила Олена Новська. — Цей корпус критично важливий, тому що попри війну в нас багато студентів, зокрема з інших країн».

Андрій Красножон наголосив, що зараз педагогічна освіта має стратегічне значення в Україні.

«Після нашої перемоги на звільнені території повинні будуть повернутися українські вчителі, щоб повернути український контекст після того, що зараз там творять росіяни, — заявив ректор. — Тому попит на педагогів буде колосальний. І що більш підготовленими будуть фахівці, то успішніше і швидше піде процес. Цей попит зростає і зараз, недарма шкільний учитель захищений державою від мобілізації».

Нагадаємо, що будівлю Сергіївського училища почали зводити восени 1912 року, після того, як голова будівельної комісії генерал-майор Андрій Нілус, який став потім першим начальником навчального закладу, затвердив ділянку під будівництво. Йому пропонували Бугаївку і Чубаївку, але військовий педагог і артилерист зупинив свій вибір на Середньому Фонтані. Тоді там цвіли сади.

Будівлю артилерійського училища будували за типовим проєктом із дорогої червоної цегли фірми «Д. Бланкъ», її стилізували під фортифікаційні споруди XVI-XVII століть.

У 1993 році артучилище стало одним із факультетів Одеської сухопутки. У 2007, коли її перевели до Львова, ласа земля ледь не дісталася комерсантам. На щастя, Міністерство освіти і науки домоглося передання його Південноукраїнському національному педагогічному університету. З 2007 по 2010 рік будівля практично пустувала.

«Тут були гори сміття. Військові залишили навіть муляжі протитанкових мін, і нам доводилося викликати вибухотехніків, щоб переконатися в тому, що це наочні посібники, а не справжні боєприпаси, — згадує Андрій Красножон. — Було відчуття, що Міністерство оборони навмисно душило будівлю. Аж надто ласа територія».

Педагогічний університет перекрив дах, відновив систему центрального опалення і почав експлуатувати корпус.

Навесні 2014 року з ініціативи керівництва вишу комплекс будівель артилерійського училища та його огорожа були внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.