Суд дав, суд узяв: орендарів зобов`язали покинути старовинну банківську будівлю в центрі Одеси, де планувався музей

Підставою стало порушення орендарем умов договору: він заборгував майже 9 млн грн, не застрахував майно, не уклав охоронний договір і не відреставрував пам'ятку.

У підсумку суд розірвав договір оренди і стягнув із «Простору» заборгованість.

Відповідач на засідання не з'явився. Раніше він пояснював невиконання договору форс-мажорними обставинами: велика війна тощо.

Цікаво, що три роки тому, 2020-го, саме цей суд визнав договір оренди укладеним: його підписання блокувала облдержадміністрація, яка знайшла в документі неприйнятні умови:

«Там, зокрема, був момент, що орендар отримає переважне право викупу будівлі вже через три місяці за умови поліпшення цього майна на 20% від цінувальної вартості. При цьому оцінювальна вартість — 9 тисяч грн за квадратний метр. У центрі міста!» — заявляв тоді представник ОДА.

«Простір натхнення» звернувся до суду і виграв тяжбу.

Будівля Одеського товариства взаємного кредиту була побудована в 1901-1903 році за проєктом Олександра Бернардацці. У 1928 році її перебудували для потреб держбанку СРСР. Будівля сильно постраждала в роки Другої світової, її було відновлено 1948 року.

У ній розміщувався міськком ЛКСМУ, а з 1982 року — Будинок політичної освіти обкому Компартії.

З 1991 року будівлю орендував банк «Порто-Франко», який збанкрутував у 2014-му.

У 2019 році обласна рада оголосила конкурс із вибору орендаря пам'ятки. Згідно з його умовами, переможець повинен буде розмістити в колишньому банку музей і забезпечувати збереження пам'ятки архітектури.

У конкурсі взяли участь компанії «Простір натхнення» (за чутками, пов'язана з великим одеським бізнесменом), «Хай-Рейз констракшнз холдинг» (будує висотку в Аркадії), «Житлобудсервіс-1» і «Аркада-Південь», «Інвест-лідер» (афілійована з холдингом Руслана Тарпана). Перемогла перша.

Її керівник Михайло Рева заявив, що на пам'ятку чекає реставрація з відновленням фасаду і частини інтер'єрів.

«У кожної людини є мрія, — розповідав він тоді. — Для мене — це створення в Одесі міжнародної культурної інституції з якісним контентом, освітніми та виставковими проєктами, а також із насиченою публічною програмою для різних аудиторій. Я мрію, щоб у моєму рідному місті з'явився майданчик світового рівня, що впливає на культурну програму міста і країни. У 2015 році у нас з Олександром Ройтбурдом, Яною Бариновою, Борисом Херсонським, Олексієм Ботвіновим, Арнольдом Кременчуцьким та Ігорем Царенком уже була спроба створення проєкту, що передбачав запуск цілого культурного кварталу міста, що містив легендарну будівлю, зведену 1903 року Олександром Бернардацці.

Ми провели низку презентацій і круглих столів для державних структур і потенційних донорів проєкту. Було виконано колосальний обсяг роботи. На жаль, через різні обставини цей задум не реалізувався. Але ми не полишали надію і йшли до мети ці п'ять років. Зараз, наприкінці 2019 року, знову з'явилася можливість спробувати створити в місті культурний простір нового формату і вдихнути життя в цю пам'ятку архітектури, колись створену архітектором Бернардацці».