путін, який звихнувся, загроза ядерної війни і «кореїзація» як єдиний вихід: росія ослабла, але все ще вкрай небезпечна для людства (колонка головного редактора)

Сьогоднішня промова російського диктатора путіна і підписання «договорів» з окупаційною владою тимчасово захоплених територій України, що послідувало за нею, можна трактувати двояко.

З одного боку, це, звичайно, зовсім не те, чого домагався недофюрер, розв'язуючи спочатку обмежену, «гібридну», а потім і велику війну. 24 лютого він справді планував за кілька днів взяти під контроль всю нашу країну, замінити український уряд на лояльних «гауляйтерів», а потім або включити Україну до складу росії, або створити «надфедерацію», на кшталт СРСР-2, використовуючи у якості бази вже існуючу «союзну державу» з Білоруссю. А так доводиться задовольнятися шматками чотирьох областей – зі знищеною інфраструктурою, зруйнованою промисловістю і населенням, яке неабияк скоротилося. Сумнівний приз: перемогою його можуть вважати лише росіяни, і те, мабуть, лише упокорені з них.

З іншого боку, новою прямою анексією путін свідомо підвищив ставки у цій кривавій грі. По-перше, приєднанням земель він ясно дав зрозуміти, що не бажає вести переговори з Україною, яка, особливо зараз, коли Сили оборони громять хвалену російську армію, ніколи не погодиться на діалог, який передбачає нашу згоду на відторгнення територій. Адже, за чутками, ще нещодавно Київ був готовий на перемир'я, умовою якого було відведення російських військ на лінію 23 лютого.

По-друге, натякнув — хоч і не так прозоро, як побоювався багато хто - на можливість застосування ядерної зброї. Йдеться про його міркування щодо якогось «прецеденту», який нібито створили Сполучені Штати у 1945 році і про те, що вони, мовляв, як і раніше, окупують західноєвропейські держави, називаючи їх союзниками. Тим самим цар, по суті, позначив стратегію щодо України та інших країн, які намітив жертвами своєї агресивної політики: відкусити шматок, оголосити російським і пригрозити ядеркою за будь-якої спроби звільнення. Що ж, також план, навіть по-своєму раціональний.

Але, повторюся, відбувається все це на тлі успішного наступу українських захисників на північному сході країни, тобто путін виступає із свідомо слабкою позицією, реагує на дії України, а не ставить повістку. Що, втім, не робить його менш небезпечним для нас та планети. Загроза ядерної війни велика – мабуть, зараз вона вища, ніж будь-коли.

Що може зробити Захід для запобігання найгіршому сценарію? На мою думку, вихід лише один: якнайшвидше прийняти Україну в НАТО, поширити на неї дію ст. 5 Північноатлантичного договору, кратно збільшити постачання важкого озброєння Силам оборони, а ще, можливо, ввести на нашу територію союзний контингент.

Агресора-безумця може зупинити тільки загроза нищівного удару у відповідь, висока ймовірність гарантованого взаємного знищення! Так було в роки Холодної війни, так, мабуть, завжди буде.

Так, йдеться про горезвісний «корейський» варіант, за якого лінія фронту буде на багато років, якщо не десятиліття, заморожена. Можливо, з'явиться демілітаризована зона, з блокпостами, більше схожими на фортеці, а якийсь Бахмут стане нашим Пханмунджем.

Однак треба розуміти, що іншого варіанта немає: ми можемо завдати росіянам поразки на полі бою, як це робили не раз, але розгромити повністю, боюся, їх не вийде. «Кореізація» ж дасть змогу швидко відновити нашу країну та примножити її багатства, наростити оборонний потенціал та підготуватися до війни-продовження. Яка, на жаль, неминуча… Хіба що спалахне зсередини сама Росія. Але, як ви розумієте, сподіватися на диво – не найкраще рішення.

І все ж таки… Україна обов'язково переможе!

Автор – Олег Константинов, головний редактор «Думської»