В інтернаті дитину зв'язали, а у СІЗО роками сидять без вироку: порушень прав ув'язнених в Одесі насправді набагато більше

В інтернаті на Одещині дитині зв'язували руки, а у СІЗО людину тримають без вироку вже 10 років (насправді таких прикладів більше).

Про порушення прав людини, виявлені під час масштабної перевірки установ регіону, повідомив омбудсмен Дмитро Лубинець.

Зокрема, його представники відвідали місця позбавлення волі, кілька лікарень та закладів соціального захисту, де утримують дорослих і дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Так, 93 ув’язнених Одеського слідчого ізолятора чекають там на вирок суду вже понад три роки. Рекордсмен перебуває в СІЗО з жовтня 2016 року.

«Ви тільки вдумайтеся: людину тримають під вартою без вироку 10 років! Це просто не вкладається в голові», — обурюється уповноважений з прав людини.

Іншого ув’язненого з тяжкими захворюваннями помістили до карцера без попереднього медичного огляду та необхідних ліків. Завдяки оперативному втручанню правозахисників чоловіка оглянув лікар і забезпечив життєво важливими препаратами.

«Крім того, ми виявили випадки підробки офіційних документів. Мій представник повідомив, що органи ДБР розпочали досудове розслідування», — констатував Лубінець.

Джерела «Думської» в СІЗО підтверджують інформацію омбудсмена. За їхніми словами, людей, яких тримають за ґратами без вироку роками, набагато більше ніж сотня.

«Це повсякденна практика», — зазначають наші співрозмовники.

Чимало порушень виявили й у соціальних установах. Так, у Красносільському дитячому будинку-інтернаті підопічній зв’язали руки замість того, щоб убезпечити її, не принижуючи людської гідності. Крім того, перевіряльники виявили проблеми із санітарним станом приміщень: тарганів у харчоблоці, тріщини на стінах і стелі, а також плитку, що відпадає.

Перевірка торкнулася і Великорибальського психоневрологічного інтернату. Там зафіксували незадовільний стан приміщень: дах, що протікає, та застарілий інвентар. Керівництво установи скаржиться на нестачу фінансування та працівників. Серед причин називають низьку оплату праці та мобілізацію, а також неможливість знайти фахівців для ремонту — будівельників, слюсарів і сантехніків.

Окремі претензії стосуються двох одеських лікарень — обласної дитячої клінічної та міської дитячої клінічної лікарні №3.

За словами Лубінця, там близько року перебувають діти, які мали б проживати в установах соціального захисту, а не в медичних стаціонарах.

В Одеській мерії «Думській» пояснили, що йдеться про двох дітей із тяжкими порушеннями психофізичного розвитку. За словами представника муніципалітету, у місті поки немає сімей, готових прийняти їх на виховання. Водночас спеціалізований інтернат, підпорядкований обласній владі, відмовляється приймати дітей, пропонуючи натомість влаштовувати їх у сім’ї.

Своєю чергою, у пресслужбі обласної військової адміністрації нам заявили, що «профільний департамент (соціальної та сімейної політики, — Ред.) розбирається із ситуацією та вивчає кожен епізод».