Сирі дивани, пліснява на стінах і порожні обіцянки мера: мешканці постраждалого від обстрілу будинку на проспекті Шевченка майже півроку чекають на новий дах 

Мешканці будинку на проспекті Шевченка, 8В, що постраждав від уламків «Шахіда» нинішньої зими, місяцями оббивають пороги райадміністрації та житлокомунсервісу з проханнями прискорити відновлювальні роботи — будівля фактично залишилася без даху і під час дощів у квартирах зі стелі ллються потоки води. Кореспондент «Думської» вирушив на місце і побачив, у яких умовах уже майже півроку живуть люди.

Унаслідок дронової атаки ввечері 24 січня постраждала частина будинку — 19 квартир двоповерхівки. Спеціальна комісія визнала 10 квартир другого поверху такими, що не підлягають відновленню. 9 квартир на першому поверсі визнали придатними, але такими, що потребують ремонту, якого мешканці не дочекалися й донині.

Другий поверх невдовзі демонтували і власникам знищеного внаслідок обстрілу житла видали сертифікати з достойними сумами — по 1200 доларів за квадратний метр — однак, як кажуть самі мешканці, грошей вони поки що не отримали.

А ось мешканці першого залишилися в буквальному сенсі без даху над головою — розбиту покрівлю розібрали, не зробивши навіть тимчасового даху. Людям довелося самим застеляти плівкою перекриття, щоб хоч якось врятуватися від дощів.

Під час кожної зливи потоки води стікають у помешкання, що спричиняє постійну вогкість, яка може призвести до серйозних захворювань. В одній із таких квартир живе Дмитро Гаврилов із матір'ю.

«Ви не уявляєте, який у нас тут запах після кожного дощу — скрізь вогкість, я надягаю дощовик і ходжу по квартирі в ньому, у квартирі теж іде дощ», — розповідає чоловік.

За його словами, у всіх кімнатах були килими, їх довелося викинути, а на стінах утворилася цвіль.» За ці чотири місяці було чотири зливи, після яких тут усе плавало», — каже одесит.

Господар іншої квартири, Вадим, розповідає, що встановлення тимчасового даху після знесення другого поверху Геннадій Труханов обіцяв особисто.

«Мер обіцяв розібрати другий поверх і відразу поставити тимчасовий дах, говорив, друзі, ми вас не кинемо. Вони розібрали дах, але після цього ЖКС сказав, це не до нас, ми нічого не знаємо, і всі кінці у воду. А навіщо ви тоді розбирали?«- журиться одесит. Мешканці бояться, що затоплюваний будинок почне руйнуватися далі, зокрема, під загрозою димоходи, пошкоджені вибухом.

«Наді мною розташований цей аварійний димар, який може провалитися вниз, у мою квартиру. Що я буду робити? Запрошували ремонтників, приходили пічники, але вони піднімуться на дах, постоять нагорі, покурять, і все - їх вітер здув, нема», — розповідає мешканка сусіднього під'їзду.

У Анжели Диканової, господині ще однієї аварійної квартири, є інше житло, куди вони перебралися з чоловіком. Жити у квартирі, затоплюваній дощами, за словами жінки, було б неможливо.

«Слава богу, у чоловіка є квартира комунальна, ми живемо там. А тут я б не змогла жити… ось зараз зайшла в нашу квартиру — два дивани мокрі, шафа мокра, речі всі промокли, що встигла — зберегла. Нові вікна ми поки не ставимо, немає сенсу це робити, поки не закінчать повністю ремонт будинку, але не роблять, чогось чекають, а скоро осінь, а за нею зима. Я розумію, що війна, але сподіваюся, нам допоможуть відновити все це. Ми чекаємо, коли зроблять дах, щоб почати в себе ремонт», — розповіла одеситка.

За словами жінки, жителі всього будинку, зокрема й напівзруйнованого житла, справно оплачують комуналку.

«Тут 200 квартир у будинку, всі платять, зокрема і я - за все, крім газу, який поки що відключений. Я продовжую платити за квартиру, яка просто руйнується», — каже вона.

88-річній господині знищеної квартири на другому поверсі Людмилі зараз доводиться жити в гаражі по сусідству.

«Після вибуху мене винесли і поселили у знайомих. Через деякий час я перебралася в норвезький готель для переселенців. У березні мені дали гроші на орендовану квартиру, але вони вже закінчилися, мені нікуди йти і кілька ночей я спала в гаражі. Так, мені дали сертифікат на житло і там стоїть хороша цифра, але що, толку — грошей немає», — розповідає вона.

Мешканці кажуть, що неодноразово зверталися до райадміністрації з проханням розпочати ремонт і спорудження тимчасової покрівлі, надсилали фото і відео затоплених осель, але все безрезультатно.

З райадміністрації людей скеровують до ЖКС, а там, своєю чергою, розводять руками, мовляв, грошей немає — мерія не виділила.

Автор — Сергій Смолєнцев, фото автора