Там, де лікувався Бетховен: одеський фонд допомагає ветеранам пройти реабілітацію на одному з найстаріших курортів Європи (суспільство)

Чеський курорт Тепліце вже майже дев'ять століть приймає людей, які потребують відновлення здоров'я. Тут лікувалися Бетховен, Гете, Шопен, Ліст та багато інших відомих історичних постатей. Сьогодні, завдяки одеському благодійному фонду «Шлях до себе», можливість пройти курс реабілітації у знаменитій здравниці отримали й українські ветерани.

Кореспондент «Думської» поспілкувався з організаторами програми та військовими, які вже повернулися з Чехії.

Благодійний фонд «Шлях до себе» було створено у 2025 році та зареєстровано в Україні й Великій Британії. Спочатку він займався гуманітарною допомогою, доставляючи в країну медичне обладнання, інвалідні візки, милиці та витратні матеріали. Згодом одним із головних напрямків роботи стала медична допомога ветеранам та їхня реабілітація.

«Я лікар, тому з самого початку намагався допомагати саме в медичних питаннях, — розповідає засновник фонду, хірург Олександр Фомічов. — Спочатку консультував ветеранів дистанційно, перебуваючи в Португалії, а після повернення до Одеси буквально брав людей за руку й водив до найкращих фахівців, щоб їх не ганяли по кабінетах. На жаль, таке досі трапляється. За цей час ми організували вже понад сорок спеціалізованих консультацій».

За його словами, ідея міжнародної програми реабілітації з'явилася після знайомства з кількома європейськими курортами. Вибір зупинили саме на Тепліці — найстарішому бальнеологічному курорті Чехії, що спеціалізується на лікуванні захворювань нервової системи, опорно-рухового апарату та наслідків травм.

«Ми шукали не місце для відпочинку, а саме для лікування, — каже Фомічов. — Головна цінність Тепліце — термальні джерела, величезний вибір медичних процедур і фахівці, які можуть підібрати програму індивідуально для кожної людини. Якщо якась процедура не підходить, її спокійно замінюють іншою. Крім того, там дуже тепло ставляться до українців — багато співробітників розмовляють українською, а в самому місті живе велика українська громада».

Наразі двотижневу програму вже пройшли вісім ветеранів, проте охочих значно більше.

«Сьогодні у нас черга з близько 150 осіб, — зазначає засновник фонду. — Вартість реабілітації — приблизно тисяча євро на одну людину. У неї входять проживання, харчування, щоденні консультації лікаря, п'ять-вісім процедур на день, басейни з термальною водою та фізіотерапія. Для європейських цін це дуже доступно, але для нашого фонду навіть такі суми зібрати непросто».

Одним з учасників програми став ветеран Олексій Тарарака. У перший день повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем до ЗСУ, прослужив двадцять місяців і був комісований через кілька контузій, травм та захворювань. Для нього поїздка до Чехії стала першою в житті подорожжю за кордон.

«Сама по собі зміна середовища — це вже частина реабілітації, — вважає ветеран. — Ти приїжджаєш у місце, де над головою літають цивільні літаки, де немає повітряних тривог, а люди живуть спокійно. Головний лікар вивчив наші документи, для кожного склали індивідуальну програму процедур на два тижні. Звичайно, найбільше вразили термальні басейни».

За його словами, ефект став помітним одразу після повернення додому.

«Це було справжнє психологічне перезавантаження, — розповідає Олексій. — Я почав почуватися набагато краще. Коли повернувся, знайомі казали: «Ти відпочив, ти навіть змінився». Я знову почав посміхатися людям. До цього більше пів року взагалі нікого, крім дружини та дитини, бачити не хотів».

Ще один учасник програми — колишній військовополонений Сергій Калев із Теплодара. Чоловік каже, що після полону тривалий час страждав від проблем зі шлунком, суглобами та попереком.

«Мені дуже сподобалося, — ділиться спогадами ветеран. — Тут до кожної людини індивідуальний підхід. На відміну від звичайних санаторіїв, де процедури однакові для всіх, тут програму підбирають індивідуально. Лікарі — справжні професіонали, їм дійсно не байдуже. Після курсу у мене значно рідше почала з'являтися печія, легше стало ходити, зменшилися болі в попереку. Але важливо інше — ти прокидаєшся, і навколо тиша. Немає вибухів, сирен, постійного очікування поганих новин. Нашим військовим дуже потрібен такий психологічний спокій».

За словами Олександра Фомічова, наслідки війни відчуватимуться ще довгі роки, а тому програми відновлення потрібні не менше, ніж медична допомога.

«Найбільша проблема — це наслідки контузій, черепно-мозкових травм і посттравматичного стресового розладу, — каже він. — Це питання не п'яти років, а, можливо, п'ятдесяти. Ми розуміємо, що повернути людину до того життя, яке було до війни, на сто відсотків неможливо. Але якщо вдається повернути хоча б 6080 відсотків якості життя — значить, ми працюємо не дарма».