«Тайфун» — конкурент «Фалкона»: які літаки європейські країни можуть передати Україні — розбір варіантів

Вояж президента України країнами ЄС, що розпочався з візиту до Великої Британії, вже можна назвати вельми вдалим. За два дні Зеленський провів переговори з лідерами найбагатших країн Європи, зокрема щодо постачання озброєнь, виступив у Європарламенті, а також заручився обіцянками про швидке прийняття України до цієї спільноти.

Головним питанням, звичайно, стали поставки винищувачів. Судячи з окремих висловлювань високопоставлених осіб і представників Офісу президента, попередніх домовленостей досягнуто.

Поки достеменно не відомо, про що саме говорили Зеленський із британським прем'єром і німецьким канцлером, але якщо йшлося про постачання винищувачів Eurofighter Typhoon, то можна сказати, що стався по-справжньому потужний прорив у військовій підтримці нашої країни.

За добу до візиту Зеленського колишній британський прем'єр Борис Джонсон запропонував нинішньому прем'єру Ріші Сунаку відправити в Україну «Тайфуни», які стали досить вдалим спільним військовим проєктом об'єднаної Європи. В умовах, коли Байден не поспішає давати «добро» на постачання «Фалконів» (F-16 Fighting Falcon), придбання Eurofighter Typhoon може стати розумною альтернативою.

Піднявшись у повітря на двадцять років пізніше за американський F-16, «Тайфун» дуже довго не міг відзначитися на стоянках європейських авіабаз, проте ці винищувачі можна назвати конкурентами як у небі, так і на торгових майданчиках світового ринку озброєнь. Але про все по порядку.

ІСТОРІЯ

Ідея європейської кооперації у створенні сучасних зразків авіаційної техніки виникла дуже давно, а першим прикладом став добре відомий Panavia Tornado. Спільна співпраця ФРН, Великої Британії та Італії призвела до створення цього, загалом-то, непоганого літака, який кілька десятків років стояв на озброєнні цих країн і взяв участь у кількох збройних конфліктах, зокрема в Югославії та Іраку.

Однак до середини 1990-х «Торнадо» почав стрімко застарівати, а за океаном з'явилися оновлені F-15 і F-16, які завойовували ринки озброєнь по всій планеті. Протистояти такому натиску країни Старого Світу поодинці не мали можливості, тому було вирішено відновити колективний проект. Результатом стала поява на світ багатоцільового винищувача Eurofighter EF-2000 Typhoon.

Шлях до сучасного «Тайфуна» був дуже довгим — у вересні 1985 року Велика Британія, Німеччина, Італія та Іспанія підписали так звану Туринську угоду, але політ першого зразка відбувся лише через дев'ять років. На перших порах участь у проєкті заявила навіть Франція, яка славиться лінійкою своїх винищувачів типу «Міраж», але в підсумку французи не повірили в перспективи спільного підприємства, віддавши перевагу власній розробці, і створили дуже вдалий «Рафаль».

За ці роки концепція винищувача багаторазово змінювалася через трансформацію загроз і пріоритетів. Головний противник — СРСР — на початку 90-х років успішно розпався, а європейці перевели акцент у створенні літака з протистояння в глобальній війні на першість у регіональних конфліктах.

ОБЛИК

Винищувач єдиної Європи вийшов дуже незвичайним. Основою літака стало трикутне крило, оснащене потужною механізацією. Спереду фюзеляжу розмістили ПГО - переднє горизонтальне оперення. Така схема обіцяла винищувачу хорошу маневреність і великий діапазон швидкостей, аж до найменших.

Під фюзеляжем розташовані повітрозабірники двох двигунів Eurojet EJ200, спеціально створені для «Тайфуна». Розробники запевняють, що з ними літак легко переходить на «надзвук» без увімкнення форсажу і має найвищу тягоозброєність (відношення маси літака до тяги двигунів) порівняно з конкурентами («Рафаль», F-16, F-18, «Гріппен»).

ОЗБРОЄННЯ

Для нас «Єврофайтер» цікавий НАТОвським озброєнням: він, як і F-16, є своєрідною платформою для різних типів боєприпасів. На 13 (!) вузлах підвіски «Тайфуна» можна розмістити не лише ракети для ближнього і дальнього ракетного бою, а й далекобійні ударні ракети для ураження цілей у глибині оборони противника.

Учора, після чергової зустрічі Зеленського, було заявлено, що досягнуто домовленостей про постачання не тільки літаків, а й ракет великої дальності. Можливо, йдеться про одну з найсучасніших далекобійних європейських ракет типу Storm Shadow, яку можна підвісити під «Єврофайтер». Вона стоїть на озброєнні шести країн і застосовувалася в кількох збройних конфліктах.

При пуску з літака ракета здатна вражати цілі на відстані понад 250 км, але багато джерел говорять про 400 і навіть 560 км. Цікаво, що ракета може бути оснащена спеціальною бойовою частиною, здатною руйнувати бетонні укріплення товщиною п'ять-сім метрів.

До речі, українці не раз бачили «Тайфуни» в повітряному просторі нашої країни. Ці машини брали участь в останніх міжнародних навчаннях «Сі Бриз — 2021». Щоправда, дислокувалися вони тоді на румунській авіабазі імені Міхаїла Когельнічану, що поруч із Констанцою. За час навчань британські літаки кілька разів з'являлися над авіабазою Кульбакіно, виконуючи свої завдання. Також задовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну «Тайфуни» патрулювали Чорне море, взаємодіючи з американськими та британськими розвідниками і заправниками.

Пара «Тайфунів» пройшла над Хрещатиком разом із нашими МіГ-29 під час параду на честь 30-річчя незалежності України.

Утім, є ще один варіант того, про що українське керівництво домовилося з лідерами Європи. І він, на думку «Думської», має більш реальні перспективи до здійснення. Доти, доки не ухвалено політичного рішення про постачання нам F-16 або «Тайфунів», Велика Британія може передати в користування Україні кілька (від чотирьох до шести) винищувачів-бомбардувальників типу «Торнадо». Ці літаки зараз знімаються з озброєння британцями та німцями на користь сучасних «Тайфунів», тож розставання з ними не має послабити збройні сили цих країн.

«Торнадо» теж можуть нести далекобійні високоточні ракети Storm Shadow, тобто наші Повітряні сили зможуть їх використовувати для атаки цілей противника далеко за лінією фронту.

ВИСНОВОК

Як «Тайфун», так і «Торнадо» можуть стати хорошим інструментом для знищення спільного ворога. Останній через багато причин навряд чи зможе бути багатофункціональним літаком, але для вирішення завдань пуску далекобійних ракет НАТО він цілком придатний.

Автор — Сергій Смоленцев, фото автора