Таємниця пана Чимерника: Одеський ТЮГ прочитав українську п`єсу  

П'єса «Пан Чимерник і зоряна таємниця» Ярослави Блек (Терлецької) взята в роботу в Одеському театрі юного глядача імені Юрія Олеші.

На сцені — мінімум декорацій, актори тримають у руках папірці з текстом, рідко змінюють своє положення, лише гра світла допомагає створити напівфантастичний образ Івано-Франківська воєнної пори. З цим форматом одеські театрали стикаються не вперше — на відкритих читаннях побувала і культурний оглядач «Думської» Ірен Адлер.

Дія відбувається напередодні Різдва. Зовні все, як і завше. Діти співають: «Франик, Франик, як різдвяний пряник», святкові вогні, метушня, гуцул торгує ялинками, старенька – яблуками, іде лапатий сніг. Але ж підлітку Андрію (Михайло Манорик) не до Різдва, та й не вірує він у Бога, бо має підозру, що той все ж причетний до війни.

Батько Андрія пішов добровольцем на фронт, попри мамині умовляння, і листів не шле. Мама зробилася роздратованою, багато працює і має намір відвести сина до психотерапевта, бо у нього тепер удаваний друг, з яким він розмовляє. Цей друг – інфернальний персонаж Пан Чимерник у старомодному циліндрі та камізельці. Олександр Давлятян робить це створіння водночас привабливим та страшним, бо ж невідомо, куди воно заведе довірливу дитину. Хоча виявляється, що й Дідусь також був з ним колись знайомий, і нічим поганим знайомство не скінчилося, Чимерник розрадив хлопчика, розлученого з рідними. З іншого боку, за стільки років може озлобитися навіть примара…

Зараз за кордоном активно перекладають, читають, видають друком, беруть до постановки українські сучасні п’єси, українські драматурги отримують премії. Це відбувається зовсім не з тієї причини, що у світі замало інформації про нашу війну, просто драматургія – це особливий інструмент пізнання багатьох важливих речей та явищ. Проект «Марафон сучасної драматургії» був започаткований Національною Спілкою театральних діячів України в рамках програмного розвитку напряму драматургічних лабораторій. До участі запрошували будь-які театральні колективи – державні і незалежні, професійні і аматорські. Головне – це готовність зробити перформативне читання тексту, який дістався внаслідок жеребкування. П’єси обирали в партнерстві з UKRDRAMAHUB, і тут було обмеження тільки темою війни. Узяти участь зголосилися 36 театрів, ТЮГу дісталася написана Ярославою Блек історія, режисером читання і водночас бабусею, яка продає яблука, стала заслужена артистка України Оксана Бурлай-Пітерова.

Мабуть, випав вельми вдалий жереб – текст яскравий, талановитий, ролі ідеально «пасують» до наших акторів, і якщо докласти ще зусиль, можна зробити цікаву репертуарну виставу. В рамках «Марафону сучасної драматургії» вже відбулася прем’єра вистави «Ультіма Туле» за п’єсою Андрія Бондаренка в Київському камерному театрі «Колесо». Хай про таємницю пана Чимерника дізнаються одеські глядачі, а ми вам її, звичайно ж, не розкриємо.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва