Тілесність та природа. Одеський художній музей показав відео-арт франківчанок

«У переважно чоловічому мистецтві Івано-Франківська 90-х та 2000-х ми зрідка зустрічаємо авторок не лише відеоарту, але й інших медіа (за винятком літератури). Жінки-художниці з’являються радше як дійові особи під режисерським наглядом чоловіків. Наприклад, в екранізації п’єси Бекета «Приходять і відходять» (1992), яку знімали Тарас Прохасько та Федот (Андрій Федотов) і де грають Весела Найденова та Олена Рубановська разом з Мохом (Олегом Гнатівим). У назві наче малюється коло. Ця п’єса – про трьох жінок, які по черзі вказують на своїх сусідок, щоразу перепитуючи, чи не помітно в них якихось змін», — каже куратор виставки Анна Потьомкіна.

Ще один куратор, Ксенія Погребенник, зазначає, що деякі знакові відео з 90-х, на жаль, втрачено. А починаючи з 2000-х доступ до відеотехніки стає простіший. І звертає на себе увагу Маріанна Глинська, чий погляд на тілесність знайшов продовження у пошуках багатьох мисткинь.

Іншою магістральною темою стає краса природного ландшафту, що римується з жіночою тілесністю. Кожну роботу на спеціальному пристрої можна неспішно роздивитися від початку і до кінця.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва