Три роки трагедії в будинку Асвадурова: невщухаючий біль і туманні судові перспективи

Три роки минуло з дня пожежі в одеському будинку Асвадурова. Сьогодні про цю трагедію нагадує хіба що букет квітів на огорожі, яка все ще стоїть на Троїцькій вулиці на розі Пушкінської, а також біль і скорбота родичів і друзів шістнадцяти загиблих — працівників Інституту морської біології, студентів, викладачів коледжу, життя яких обірвалися того дня.

А ще про цю трагедію періодично згадують у залах засідань Приморського районного суду, де з липня 2020 року триває розгляд кримінального провадження щодо недбалості посадових осіб коледжу. Слідчі та прокурори вважають саме їх винними в тому, що сталося.

На лаві підсудних — колишні співробітники коледжу: директорка Любов Кочерга, завідувачка денного відділення Ірина Таранова, заступниця директора з адміністративно-господарської частини Тетяна Хомич та її попередник на цій посаді Андрій Хаєцький.

Одесит Ігор Трофимчук втратив того дня свого сина Кирила. Хлопцеві було 16 років, він навчався в коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. Ігор — юрист за освітою, і зараз він докладає всіх зусиль, щоб домогтися справедливості.

- Сьогодні, через три роки, я можу сказати, що жодного просування в розгляді справи немає, — розповідає Трофимчук. — У Приморському суді його абияк слухали два з половиною роки. Засідання постійно переносили з найрізноманітніших причин. Змінювалися адвокати, переносилися засідання, були недоліки в матеріалах обвинувачення.

Під час слідства було проведено понад 60 експертиз, допитано сотні свідків. На думку обвинувачів, причиною загоряння став залишений без нагляду в закритому кабінеті обігрівальний прилад. Однак родичі загиблих упевнені: настільки масштабна трагедія сталася й з інших причин, зокрема — через особливості планування та конструкції будівлі 1914 року побудови, а також через недбалість посадовців коледжу та співробітників ДСНС, які відповідали за пожежну безпеку.

Однак Ігор Трофимчук вважає, що є й інші причини. У той час, коли його син Кирило був відрізаний вогнем на п'ятому поверсі, Ігор перебував на подвір'ї будівлі та на власні очі бачив, як відбувалося гасіння пожежі. Він переконаний: якби рятувальники діяли професійно, вдалося б врятувати всіх — включно з їхнім колегою, прапорщиком Сергієм Шатохіним, який посмертно отримав звання Героя України.

На вимогу Трофимчука два місяці тому було призначено ще одну пожежно-технічну експертизу, щоб оцінити ефективність дій рятувальників. Але в цілому він не сумнівається: справу старанно спускають на гальмах.

- Адвокати потерпілих докладають максимум зусиль, щоб затягнути справу, — розповів він кореспонденту «Думської». — Зараз, через два з половиною роки після початку розгляду, заявили відвід судді. Справу прийняв новий, і згідно із законом розгляд почнеться з самого початку. Однак насправді ми втратимо щонайменше ще один рік, тому що термін повноважень цього судді закінчиться через 10 місяців. Далі все знову почнеться спочатку.

Очевидно, кримінальне провадження з приводу пожежі в будинку Асвадурова розділить долю інших кримінальних справ по резонансних одеських подіях. Можна згадати, які результати розглядів і в якому зараз стані кримінальні провадження щодо подій 2 травня 2014 року, пожеж у дитячому таборі «Вікторія» та у ветеранському відділенні обласної психіатричної лікарні на Воробйова.

На жаль, одеські суди вкрай неохоче розглядають подібні справи, і на це є різні причини. По-перше, процеси з великою кількістю обвинувачених і потерпілих громіздкі та складні навіть суто процесуально. Так, неявка з будь-якої причини одного підсудного автоматично призводить до перенесення засідання. Також, за буквою кодексу, суддя може вирішувати будь-які питання та ухвалювати будь-які рішення виключно після того, як дасть слово всім учасникам і заслухає їхні думки. Звісно, всіх потерпілих (постраждалих і родичів загиблих) мають допитати в суді, — це досить довгий процес, який теж призводить до значних витрат часу.

Крім того, справи про пожежі досить складні з точки зору доведення вини конкретного підсудного. Кримінальна юриспруденція — точна наука. Обвинувачення має не просто обґрунтувати наявність якихось порушень — потрібно аргументовано, з доказами, з показами свідків, з висновками експертів переконатися, що саме ці порушення призвели до трагічних наслідків. Домисли та припущення тут неможливі, а будь-які сумніви трактуються на користь підсудних.

Напевно не варто відкидати і суб'єктивні причини. У результаті ретельного розслідування під судом можуть опинитися високопоставлені чиновники. Очевидно, що вони докладуть усіх зусиль, щоб спустити справу на гальмах, або в крайньому разі знайти цапа-відбувайла.

Чи затягують справу про пожежу в будинку Асвадурова навмисне? Ігор Трофимчук в цьому не сумнівається.

«Думаю, саме в цьому полягає тактика захисту — всіма силами затягнути цю і без того громіздку справу, — вважає він. — Переносити засідання, змінювати суддів, намагатися закривати провадження — все це вже було. Їхня мета — не дати можливості встановити істину і якщо не повністю звільнити винних від відповідальності, то щонайменше дочекатися закінчення терміну давності».

Російська агресія принесла нам нові біди та трагедії. Сьогодні, три роки потому, колись красивий і сповнений життя п'ятиповерховий будинок на Троїцькій вулиці залишається темним і порожнім, проте в часи аварійних відключень його темні вікна не так сильно, як раніше, впадають в око. Дискусія про подальшу долю будівлі відійшла на другий план.

Але горе в серцях батьків, які втратили дітей, залишається. Залишається пам'ять про викладачів коледжу. Про блискучого вченого, доктора наук Бориса Александрова та його колегу Галину Іванович, життя яких обірвала ця пожежа.

І ми щиро сподіваємося, що правосуддя все-таки здійсниться, а винні в цій трагедії будуть знайдені й покарані. Нині це багато в чому залежить від наполегливості Ігоря Трофимчука та інших людей, котрі продовжують шукати правду і вимагати справедливості.