|
17 травня 2024, 22:44 Читать на русском
Тривоги, черги і зовсім без телефону: як одесити дані в ТЦК уточнювалиУже завтра набуває чинності новий закон про мобілізацію. Що він із собою несе, ми вже писали. До редакції «Думської» звернулося відразу четверо читачів, які поділилися своїм досвідом відвідування військкомату до цієї дати. Мета кожного з них приблизно одна й та сама — уточнити свої дані. У трьох є відстрочка від служби. Четвертий — старший сержант, який приїхав із Запорізької області додому, у відпустку. У цьому матеріалі ми не розглядаємо, справедливо чи несправедливо люди отримують таку відстрочку, не оцінюємо й мобілізаційну кампанію загалом. Це, швидше, військкомат зсередини. З огляду на стратегічну важливість ТЦК - жодних фото чи відео. Вони у нас є і повністю підтверджують розповіді наших героїв. Але вам доведеться повірити нам на слово. Ми свідомо не вказуємо, про який ТЦК міста чи області йдеться, це й не важливо, все скрізь відбувається однаково. Почнемо з того, що в історіях спільне. Черги. Вони абсолютно на всіх етапах, у всіх кабінетах. Десь більші, десь менші. Є зовні та всередині. Із цим треба просто змиритися. Електронна черга частково знімає проблему. Але знають про неї далеко не всі, і це породжує часом ще більший хаос. Більшість тих, хто прийшов, — люди старші за 30. Гендерної рівності немає. Взагалі. На сотню чоловіків у різних ТЦК від двох до шести жінок. Здебільшого медики. Лікарі рідше, ніж медсестри. Співробітники теж переважно чоловіки. Старші за сорок. Чи були вони на фронті, так зовні й не скажеш. Але атмосфера спокійна, все чинно, благородно. Звісно, тихо, скажете ви. Ще сьогодні за невеликі порушення військовозобов'язаним загрожував штраф усього 850 гривень. Так-так, усього. А завтра це буде вже 17 000. І що ще буде завтра, мало хто знає. І у військкоматах, і в ЦНАПах. Але це зовсім інша історія. Повертаємося до наших. ІСТОРІЯ ПЕРША. ОТЕЦЬ За словами Сергія (ім'я, зрозуміло, змінено, як і всі імена тут), він - щасливий батько п'ятьох дітей. Усе як у мультику: чотири синочки і лапочка донька. У військкомат прийшов підготовленим — зайняв місце в електронній черзі, запасся водою і всякою їжею. І не дарма. Справа тягнулася довго. Спочатку кабінет раз у раз штурмували «живі черговики», потім почалася тривога. «Природно, всі-всі пішли в укриття. Ми ж розуміємо, ми для росіян мета мало не номер один. І тут я зрозумів, що дуже вдало прихопив із собою півторачку «Моршинської» і зв'язку бананів. У сховищі, зрозуміло, їжу-воду не купиш. Але і в самому «верхньому» військкоматі навіть кавомашини немає», — розповідає Сергій. Але порівняно з тим, скільки чекали ті, хто прийшов у чергу живу, — це крапля в морі. У будь-якому разі, ходити доводиться по кілька разів і платити практично за все. Закатав документ у пластик — плати 850 гривень, старе приписне свідоцтво — ще 850 гривень. «Там була співробітниця, дівчина, років 35. Вона була дуже нервова. Але звинувачувати в цьому я її не можу. Ті, хто прийшли без електронної черги, стукали саме до її кабінету, постійно смикали її, питали про щось. Чому саме їй так пощастило, не знаю. Може, через те, що вона жінка. До мужиків так не ризикували приставати». ІСТОРІЯ ДРУГА. НЕМОЛОДИЙ СТУДЕНТ Павлу 27, і він уперше здобуває вищу освіту. Можливо, саме це й стало поштовхом для такого його розвитку. Зараз на другому курсі університету імені Мечникова. Павло стане фахівцем у галузі адміністративного та господарського права. У нього свій невеличкий бізнес і технікум нафтогазової промисловості, який він закінчив у 2014-му, за плечима. Приходив двічі. Спочатку провів у військкоматі понад п'ять годин, потім якихось 25 хвилин. Ось що електронна черга животворяща робить! «Перший раз, близько 8:00 — черга аж на вулицю виходила. Пристойний такий хвіст. Це був мій перший раз, ну в сенсі походу до військкомату. Другий раз було швидше, якось навіть непристойно блискавично». Немолодому студенту тільки-тільки виповнилося 27, а його вже оголосили в розшук. Добре, що сам прийшов, розмірковує він. «Заплачу 850 гривень — вважай, легко відбувся. Прийшов би в суботу (18 травня, коли закон про мобілізацію набув чинності, — Ред.), було б уже 17 тисяч. Мені здалося, що штрафи отримали абсолютно всі, хто виходив до мене. Найрізноманітніші. Іноді воєнкоми самі точно не знали, як треба оформити. Хлопець, що стояв після мене, прийшов, щоб (!) переоформити штраф. Уявляєте! А тепер уявіть, що буде тут починаючи з суботи .» — каже молодий чоловік. ІСТОРІЯ ТРЕТЯ. ІНЖЕНЕР ІЗ ФОЛІАНТОМ Були ті, хто провів у черзі по шість-сім годин. І не раз. Більша частина з них, та й узагалі з тих, хто прийшов «уточнитися», з папками. Ну, точніше, з папочками. Ігор же приходить із фоліантом. Його болячок може вистачити на половину тих, хто прийшов. До речі, у нього своя гіпотеза про те, як довго доведеться вистоювати в черзі. Уся справа — у фарті. Приходив до військкомату він тричі, а оскільки на співробітників ТЦК із цього приводу не скаржився — винен у цьому сам. «Ну от як так. Щоб оформити цю інвалідність, я пройшов десять кіл пекла. Я частково паралізований. Ослабленням руки, ноги, м'язів обличчя. Я досі не можу більше одного слова написати. І ногу підволікаю. Блядь, який із мене воїн? І ось, я думав, що вся ця «Країна в смартфоні» дасть змогу пройти ці пекельні муки. Але ні. Ви просто не розумієте, не розумієте .» ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА. СТАРШИЙ СЕРЖАНТ Саша був найщасливішим відвідувачем військкомату. Він зайшов у будівлю з променистою посмішкою. Люди в черзі поглядали на нього з явним побоюванням і недовірою. Ніщо в ньому, як він думав, не видавало військового. Бежеві кросівки (ну не суворі таланти ж), чорні спортивні штани, чорна ж розтягнута футболка з написом «Доброго вечора, ми з України», бежевий баф і невизначеного кольору бейсболка. Він навстіж відчинив перші-ліпші двері і випалив: - Мені печатку про прибуття на відпускний лист. Можна і про відбуття. Воно через два тижні, але то таке, факультативно. І оновити дані, я не знаю, коли наступного разу до цивілізації доберуся. ТЦКшник здивувався, назвемо цю емоцію так. Випровадив цивільного «клієнта» і разом із Сашком пішов до іншого кабінету. Там у відпускний лист поставили одразу дві печатки, що, звісно, порушення, але то таке. Більше Сашу у військкоматі не затримували. Обіцяли внести оновлення, сподіваємося, не обдурили. ВИСНОВКИ, СПІРНІ Історій ще купа. Хтось пройшов військкомат швидко, хтось зі складнощами. Складнощі були здебільшого в людей із протипоказаннями. А так - у піхоті вакансії є завжди. Що ми можемо сказати? Судити інших — складно, навішувати ярлики і давати моральні оцінки — неправильно. І тим не менше, редакція хоче нагадати, що велика війна триває вже третій рік. Третій рік як оголошено загальну мобілізацію. Ще 24 лютого 2022 року всі військовозобов'язані громадяни України мали з'явитися до військкоматів і заявити про себе. Сьогоднішні труднощі цивільних чоловіків на тлі того, що багато тисяч їхніх співвітчизників увесь цей час залишалися в окопах, не викликають нічого, крім усмішки. З іншого боку, і органи ТЦК, і СП все ж таки мали якось упорядкувати свою роботу і не допускати ідіотизму, який у них уже став системним. А загалом Україна потребує твоєї допомоги! Автор — Лілія Артамонова СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фотографии: Снегопад и гололед: в Одесской области ожидается ухудшение погодных условий (фоторепортаж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||


















