Мілітаризація Балкан: на тлі посилення проросійської Сербії хорвати позбулися одеських винищувачів, купивши за мільярд доларів французькі

Від радянських винищувачів МіГ-21, модернізованих не так давно Одеським авіаційним заводом, відмовляється на користь французьких Rafale-C і Rafale-B Республіка Хорватія.

Відбувається це на тлі посиленої мілітаризації сусідньої Сербії, яка вельми тепло ставиться до російської федерації, пише військовий експерт «Думської» Олексій Сухой.

Перша п'ятірка «рафалів» уже прибула в Загреб і експлуатується на 91-й авіабазі.

Контракт із Францією на закупівлю новітніх винищувачів уклали 2021 року. Хорвати хотіли якнайшвидше замінити архаїчні «міги» на сучасні винищувачі. Угода передбачає поставку 12 вживаних літаків вартістю 1 млрд доларів США. З них 10 - це бойові винищувачі Rafale-C, два - навчально-бойові спарки Rafale-B.

Хорватія стала останньою країною НАТО, де ще експлуатуються творіння конструкторського бюро Мікояна і Гуревича, зібрані в 1960-70-х роках. Донедавна МіГ-21 залишався на озброєнні румунських ВПС, але і ця держава від нього відмовилася: у травні минулого року відбувся останній показовий політ. Борти законсервували і поставили на зберігання.

Хорватія обзавелася власною авіацією під час складного і кривавого процесу розпаду Соціалістичної федеративної республіки Югославія, причому завдяки окремим сміливцям. Перший МіГ-21біс викрав капітан югославських збройних сил Данило Борович. Це сталося 4 лютого 1992 року. Ще два літаки вдалося привласнити 15 травня того ж року. Трохи пізніше хорвати закупили в Німеччині два десятки МіГ-21біс і чотири «спарки» МіГ-21УМ. Ці літаки і склали основу винищувального парку.

На початку 2000-х Хорватія вирішила його модернізувати, уклавши контракт на осучаснення 12 літаків з румунським авіабудівним підприємством Aerostar.

У 2003-2004 роках вісім МіГ-21біс і чотири МіГ-21УМ прибули до Румунії та отримали друге життя, а заодно й найменування — МіГ-21бісD і МіГ-21УМD. Однак хорвати залишилися незадоволені румунським ремонтом і 2012 року оголосили новий тендер, який роком пізніше виграла українська держкомпанія «Укрспецекспорт».

Модернізацію вирішили провести на одеському «Одесавіаремсервісі» (зараз — Одеський авіаремонтний завод), який спеціалізувався на ремонті літаків цього типу. За 13,7 млн доларів одесити зобов'язалися встановити на сім хорватських «мігів» нові навігаційні системи, що відповідають стандартам НАТО, а також відремонтувати і продати ще п'ять своїх бортів, які перебували на заводській стоянці.

Фахівці зазначали, що навіть на ті часи сума контракту була, що називається, смішною. І тим не менше замовлення дозволило завантажити роботою одеський завод і продовжило термін життя хорватських літаків. Поставку оновлених бортів з Одеси завершили в травні 2014 року.

Експлуатація модернізованих «мігів» у Хорватії супроводжувалася аваріями та інцидентами, попри постійну присутність там фахівців нашого заводу. Через три роки хорватські ВПС визнали непридатними для використання чотири винищувачі з п'яти з бортовими номерами 131, 132, 134 і 135. Вони мали літати до 2023 року, але проблеми почалися відразу після поставки.

В 2018 році Хорватія заявила, що приймання літаків було сфальсифіковано і що вона хоче замінити ці борти на чотири справні літаки. Ці питання порушувалися під час візиту колишнього міністра оборони України Степана Полторака, який частково визнав наявність проблеми.

Одеські заводчани, однак, кажуть, що сорокарічні літаки неможливо експлуатувати як нові.

«Очікування хорватів, за великим рахунком, були сильно завищеними — ми не могли зробити дива, — розповів «Думській» фахівець авіаційного підприємства. — За ті гроші, які хорвати були згодні заплатити, неможливо зробити нормальну авіацію, звичайно, це був компроміс. Однак літаки після ремонту та модернізації в Одесі приймали хорватські фахівці, а всі п'ять бортів особисто оглядав і піднімав у повітря хорватський льотчик-випробувач Іван Селак. Це дуже стара техніка і довго її підтримувати в нормальному стані дуже складно».

До речі, Іван Селак був одним із пілотів, які переганяли югославські «міги» до Хорватії в травні 1992 року.

Нині, після надходження перших «рафалей», хорвати ще використовують сім своїх «втомлених» МіГ-21, але вже за кілька місяців остання «балалайка» (так літак іноді називають льотчики, — Ред.) буде списана й утилізована.

Оглядач «Думської» Віктор Босняк зазначає, що бажання Хорватії отримати відносно нові зразки авіатехніки цілком зрозуміле:

«Річ у тім, що темпи мілітаризації, взяті Сербією, у якої традиційно претензії до всіх сусідів та імперські амбіції, просто безпрецедентні для цієї частини Європи. Белград активно переозброюється і вже зібрав армію, яка дозволить вести йому війну. 82 ракетні комплекси, 262 танки, майже 4 тисячі автомобілів. 117 літаків, а будуть нові, зокрема ті ж французькі «рафалі» — так-так, Франція допомагає Белграду готуватися до війни. Але більше, звісно, росія, яка постачає Сербії танки, винищувачі, вертольоти, бойові машини. Серби налагодили серійне виробництво безпілотників. Те, що це підготовка до війни, сумніватися не доводиться, оскільки жодна балканська країна нічого від РС не вимагає і загрози для неї не становить».

Автор Сергій Смоленцев, фото автора