зезман2



Ціна перемоги: визволення Херсона оплачено тисячами життів українських воїнів


Люди з українськими прапорами, які вигукують: «ЗСУ! ЗСУ! ЗСУ!». Браві військовослужбовці в такій знайомій усім нам формі, що карбують крок вулицями звільнених сіл і селищ.

Херсон! Херсон звільнений!




Правобережну частину українського півдня очищено від російської скверни. Українські Сили оборони йшли до цього дуже довго. І нарешті дійшли!

Слава Україні, слава їм, визволителям! Честь!

Те, що відбувається останніми днями, вже увійшло у світову історію, але що буде далі, покрито туманом війни. Перехід до позиційної фази? Однак в українських захисників є ще варіанти розхитати російську оборону і на лівому березі. Переговори і перемир'я? На це з нашого боку точно ніхто зараз не піде, незважаючи на натяки і тиск зі сходу і заходу. Жодних переговорів до відходу окупантів на кордони 1991 року!

Хай там що, я впевнений, що перемога в битві за Херсон — не остання для України, а увінчає цю криваву історію щось зовсім епічне і ганебне для росіян.

Але ми маємо пам'ятати про ціну, заплачену за цю перемогу. Про людей, які віддали свої життя за український південь…

…Синє небо над головою, моральний закон усередині та жовте від соняшників поле до горизонту. Хоча ні, вже не до горизонту… Ось, праворуч, уже чорне, вигоріле. Щось димить. Потворні рештки техніки, з яких доноситься характерний запах паленої мертвечини… Яка мораль? Яка філософія? Який, нахер, Кант? Тут Бог помер!

«Я зрозумів, що ця війна зовсім інша, ніж та, до якої я звик, лише у квітні. Знаєте, є така метафора: «Батальйони йдуть у небо». Її часто люблять недоречно вставляти писаки. Так от, у степах Херсонської області ця метафора стала не метафорою… Двісті чоловік пішло на схід, повернулося 17, з яких половина з пораненнями. Заночували в казармі на території військової частини. І вночі в неї прилетіло. І нас залишилося троє. Сюр справжній, прямо історія про «Десять негренят», тільки негренят цих набагато більше…»

У майстра-сержанта, який вимовляє ці слова (високий, ставний, злегка накульгує на ліву ногу), абсолютно безпристрасне обличчя. З таким належить цитувати підручник з аналітичної хімії, а не розповідати про страшну трагедію, про одномоментну загибель майже двох сотень молодих чоловіків, найкращих громадян своєї країни. І… абсолютно мертві очі. Ні, він нормальний, адекватний, зараз продовжує виконувати обов'язок у тих самих випалених степах Херсонщини, і виконує його відмінно, але, схоже, душа військовослужбовця втратила тієї ночі чогось дуже важливого. Він змінився, і змінився назавжди.

Батальйон пішов у небо…

Першою на війні вмирає емпатія. У якийсь момент перестаєш сприймати тих, хто там, за лінією фронту, людьми. Сам свідомо розлюднюєш ворога. Спочатку це допомагає їх просто вбивати, а потім уже байдуже відштовхуєш ногою тіло мертвого солдатика. Емоція виникає тільки в тому разі, якщо в це саме тіло, вже ґрунтовно прогниле, провалишся черевиком. Ні, не жалість — гидливість. Але ж це людина.

Була…

Війна на півдні відрізняється від війни на півночі. Україна величезна — ми часом навіть не усвідомлюємо, наскільки: сучасна техніка скорочує відстані. Але, повірте, це цілий світ. У нас немає хіба що джунглів. Північ — це ліси, болота, озера, річки. Південь — поля, поля, поля, поля, тоненькі посадочки, здебільшого з акацій, і знову поля. Балки, порослі лохом сріблястим і ще якоюсь колючкою. Влітку — пекельна спека. Сонце, що спопеляє все. На броні можна яєчню смажити. А як під бронею?

«Наші танкісти — це база, кожного можна сміливо до Героя представляти, — захоплено каже один із моїх співрозмовників. — Ні, ти не розумієш: вони ж, бляха, божевільні якісь. Три танки на 15? За нехер робити! Виходять і, що, сука, характерно, змушують їх бігти. Танк підірвався на міні, знерухомлений, хлопці з контузією вистрибують, одного залишають машину сторожити, а решта біжать за піхотою, воювати їм хочеться. Хлопчаки, років по двадцять, але, сволота, якісь зовсім безстрашні. Нашу бригаду звуть Лицарською (ідеться про 28-му, — Ред.), тож лицарі в ній - саме вони, танкісти. Чорт, вони навіть якісь дуелі з руснею влаштовували в балці, виходили один на один, на коротку дистанцію. Ось такі».

А небо? Подивіться на небо. Влітку й восени над Херсонською областю воно якось особливо синє. Ніде у світі немає такого неба, повірте. А зараз там узагалі коїться щось неймовірне. Пронизують повітря крилаті ракети, роблять хитромудрі віражі винищувачі, крадуться, притискаючись до землі, гелікоптери, щоб у безпосередній близькості до позицій противника підняти носи й випустити некеровані ракети: заходити на територію ворога страшно.

Так, страх… У звичайному житті ми його відчуваємо не так часто. Ну там кинеться бійцівський собака, хулігани пристануть — щось таке. Зараз додалися повітряні тривоги, але в Одесі вони найчастіше просто діють на нерви.

І це зовсім не той страх, який відчувають люди на передовій.

«Справжній страх — це параліч, параліч думок, параліч волі, параліч руху. Такий приплив гормонів, коли людина ціпеніє, прилипає до землі. З ним можна впоратися, але це вимагає величезного напруження сил», — пояснює розвідник Лицарської бригади Д.

«У ті рідкісні моменти, вільні від роботи, мозок відмовлявся що-небудь аналізувати, він хотів трьох речей — нікотину, кофеїну і мелатоніну, — розповідає український вертолітник В. - Однак після ротації, вдома, я усвідомив, скільки разів ходив по самій кромочці, і мене проняло. Благо, наступна ротація відбулася через двадцять днів. До того моменту я встиг усвідомити, злякатися, знову усвідомити, заспокоїтися і полетіти. Уже морально набагато більш підготовленим».

В. здійснив стільки бойових вильотів, що впору до ордена представляти: можна порівняти з нагородним нормативом Другої світової. На жаль, начальство вважає інакше. Розвідник Д., до речі, теж досі ходить із порожніми грудьми.

До чого це я? До того, що не варто вважати, ніби визволення українського Херсона було легкою справою. Ні, за це заплатили велику ціну. Криваву. Спочатку в обороні, потім у кількох спробах наступу. Батальйони, що пішли в небо… Тисячі молодих і не дуже українських чоловіків і жінок. Найкращі з найкращих. Найбільш мотивовані, грамотні, красиві…. А скільки в результаті всього цього не народилося дітей? Страшно подумати…

Територія між Миколаєвом і Херсоном зараз є випаленою землею, всіяною трупами, остовами бронетехніки і мінами. Так, там місцями намагаються займатися сільським господарством, але загалом усе дуже погано. У всіх сенсах.

Ціна. Україна її заплатила і платитиме далі. На жаль.

Радіючи сьогодні за звільнений Херсон і ставлячи на аватарки кавуни, не забувайте про тих, хто не дожив до цього дня. Про полеглих морпіхів. Одеських Лицарів (і їхнього командира), воїнів мотопіхотних і гірсько-стрілецьких бригад, бійців ТрО, танкістів, льотчиків. Про закатованих у катівнях активістів, про загиблих через обстріли цивільних, про вимушених переселенців, які втратили свої домівки…

Пам'ятайте всіх.

Страшна війна триває.

Україна обов'язково переможе!

Автор — Олег Константинов, головний редактор «Думської»

 
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!


Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter


Новини по цій темі:





Vlad
Слава ЗСУ! Смерть русской мразоте
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
ОдессаМАМА
Помните всех. А труханов пока пилит бюджет)
   Відповісти    
Revives
«Визволення Херсона оплачено тисячами життів українських воїнів»

Начали говорить  говорите уже всё. Скажите сколько потеряли? Или прикажите верить рашистской пропаганде в цифру 9, 5 тысяч погибших за Херсон Украинских солдат?

А Американский генерал Милли недавно выдал что уничтожено более 100 000 российских солдат, они были убиты или ранены в ходе войны в Украине.
При этом Милли заявил, что то же самое на украинской стороне. Некоторые переводят его прямую речь со словом «ВЕРОЯТНО» то же самое на украинской стороне

По его словам, война, начавшаяся в конце февраля, привела к огромному количеству человеческих страданий, включая 15-30 миллионов беженцев и около 40 000 невинно убитых украинских граждан. Ксожалению убитых гражданских думаю поболее будет Там 40 только в одном Мариуполе наверное, если не больше. 40 000 это только тех кого опознали официально. Насчёт 15-30 миллионов беженцев это он вероятно погорячился делая такой разброс по цифрам… Но по ощушениям миллионов 10-12 уехали, + переместились внутри страны. Некоторые приехали но многие остаются вне пределов Украины. Кто-то не вернётся уже никогда.
   Відповісти    
rss911
Ціна перемоги: визволення Херсона оплачено тисячами життів українських воїнів…(с)
……………………
Можливо, Херсонщини?..
   Відповісти    
rss911
Двісті чоловік пішло на схід, повернулося 17, з яких половина з пораненнями. Заночували в казармі на території військової частини. І вночі в неї прилетіло. І нас залишилося троє…(с)
……………………
1. Чому поранені були у казармі, а не у лазареті?..Ви впевнені, що інформація достовірна?..
2. Навіщо зараз таке публікувати?..
   Відповісти    
ChandlerBing
Снимите бан в телеге. Там админ неадекват, раздает без причин, потом молчит в тряпочку
   Відповісти    
Посетитель сайта
Як таке може(могло) статися, що Росія, саме народ Росії, починаючи з 2014 року, допустив таке кровопролиття, як своїх людей, так і українців.
Там же живуть мільйони наших, етнічних українців, яких ще на початку минулого століття радянськса влада під різними приводами виселяла з українських земель до Сибіру та Далекого Сходу, та й на протязі всього минулого сторіччя до Росії виїздили наші співвітчизники, в яких в Україні залишилась рідня- батьки, брати, діти та онуки, й сьогодні, в тих бувших українців — діти та онуки приїхали вбивати в Україну.
Очевидно, світ перевернувся.Не скажу за приблуд- москалів, але сьогодні, дійсно, брат приїхав вбивати брата.
   Відповісти    
М Саныч
Рашистские ублюдки нам уже не братья.
   Відповісти    

Коментар отримав забагато негативних оцінок
Natalia  Klefas
Місцевість проклята. Москальські болота.
   Відповісти    
владимир копяк
Недавно имел встречу со своим товарищем, которого отпустили с фронта на похороны своей мамы. Это совершенно другой человек, если бы я его встретил на улице, я бы его на 100% не узнал-бы… Много времени говорили о войне, и то, что он рассказал, просто не укладывается в здравый разум. Это я вам говорю как бывший военный. Может быть, когда-то, народ Украины узнает о настоящих потерях в этой, еще далеко не окончившейся войне, и наших солдат, и наших гражданских… Может сейчас это, как говорят наши руководители страны, не на часі… Любая победа в любой войне стоит очень дорого, и прежде всего — жизней солдат. Многие этого не понимают и не хотят понимать, увы…
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
Коментар отримав забагато негативних оцінок

Геша
все правильно жизни НО! есть одно НО!!! в 20 веке,мы(Украина, Украинцы)потеряли своих сограждан, от 15 миллионов ОТ 15 МИЛЛИОНОВ жителей Украины..12 Одесс,5 Киевов и подчеркну-ОТ 15!!! причину, и авторов, надеюсь Вам не надо обьяснять.. поэтому..руководители..молчат..дорого ,я повторюсь-ЭТОТ НАРОД НУЖНО В СРАКУ ЦЕЛОВАТЬ!
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
Raptor
Твоя вата перья распускает
   Відповісти    
   Правила




12 травня
22:44 За 20 кілометрів від «нуля»: як одеський комунальник верхи на білому лебеді перемогу копав фотографии
2
19:33 Двоповерховий «офіс» замість наливайки: в Одесі Аваков судиться з мерією за самобуд фотографии
24
17:40 Без російського сліду, але з душком неонацизму, метадону і провокації: горе-підпалювачі одеської мечеті відбувають терміни за теракт і наркотичні закладки
29
15:43 Хліб під матрацом, сльози уві сні, ненависть до мажорів і російського шансону: історії українських захисників
7
13:40 Живописний камуфляж та спільна мрія: Одеський музей показав дитячі малюнки, створені в укритті (фото) фотографии
11:45 Черговий провал: охочих орендувати одеський Головпоштамт за 360 тисяч на місяць не знайшлося
7
09:38 Ворог атакував Одеську область: постраждав чоловік, пошкоджено пожежну частину та житлові будинки (фото) фотографии
6
08:44 Найгуманніший суд у світі: за вбивство собаки пострілом у голову житель Одеської області отримав умовний термін
8
11 травня
22:00 «Бариги не вживають»: одеські підлітки зіграли на сцені наркозалежних (фото) фотографии
3
19:04 Травневі сюрпризи: Одещину чекають дощі та нічні заморозки
3
16:57 Тричі пережив російські удари: відновлення будинку на проспекті Шевченка виходить на фінальний етап фотографии
1
14:35 Френк Сінатра в Музкомедії: одеситів запрошують на триб`ют-шоу (на правах реклами)
13
11:23 Російський диктатор відхилив перемир'я, пропонуючи переговори: Україна готова до діалогу після припинення вогню
44
08:53 Берегоукріплення в одеській Аркадії під загрозою: проєкт призупинили через спірні умови
7
10 травня
21:37 путіну нічим крити: Україна запропонувала повне припинення вогню на 30 днів із 12 травня
35




Статті:

Главный ресторатор Одессы про заведения для телочек, Жванецкого и войну с прокуратурой

По следам Кучмы: каким было прямое президентское правление в Одессе и чем оно опасно сейчас

Последний шанс спасти Аркадию от транспортного коллапса: мэрии придется быть решительной, а застройщикам — поступиться территорией





01:09
Перелетают в сторону Винницкой области


01:02
Несколько "шахедов" на пересечении Одесской и Николаевской областей


01:02
Увага. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА


19:47
Как объяснить ребенку кто такие ветераны и откуда у них ранения?

Мнения одесситов.


17:07
Чем отличается одесская кухня от, например, киевской? Одесская кухня это бренд. Есть котлета по-киевски, а киевской кухни нет.

Один из главных популяризаторов одесской кухни как культурного явления Савва Либкин рассказал об этом феномене. Полная версия интервью здесь



15:36
Выставка, которая бьёт прямо в сердце: детские мечты, нарисованные в укрытии

В самом сердце Одессы, в подвальном зале Музея западного и восточного искусства, превратившемся в укрытие, открылась выставка "(НЕ) час для мрій". Это не просто детские рисунки это живые свидетельства того, как мечты выживают под звуки сирен.

Читать дальше

14:12
В Одессе бывает и такое...



13:06
Одесский Главпочтамт снова никому не нужен

Уже второй аукцион по аренде здания мимо. Почти 4,5 тыс. мb в самом центре, стартовая цена 361 тысяча грн/мес, но желающих нет.

А ведь это памятник архитектуры с залом под стеклянным куполом высотой 20 метров почти как в оперном! Когда-то тут кипела жизнь, но осенью двери закрылись: «Укрпошта» признала, что использует здание лишь на 48%.

Читать дальше








Думська в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×