Ціна свободи: справжня Незалежність народжується в гарматній канонаді (колонка редакції)

Черговий День Незалежності у країні, що воює. Головне свято України, затьмарене загибеллю багатьох тисяч наших співгромадян – низкою смертей, яка не припиняється навіть у ці хвилини, поки ви читаєте наш сайт.

День-нагадування: незалежність, свобода – це не даність, яка завжди з нами. Це, якщо хочете, приз – нагорода за боротьбу. Нація платить за можливість самостійно визначати своє майбутнє кров’ю найкращих синів і дочок. І продовжує платити.

Так, у 1991-му незалежність дісталася Україні відносно легко, буквально впала до ніг народу. Очевидно, з цим пов’язане дещо легковажне ставлення до свята, яке зберігалося аж до фатального 2014-го. Лише тоді прийшло нарешті усвідомлення, у чому справжня цінність свободи і якою є її ціна.

Незалежність – це коли твоїм містом не ходять чужі солдати, виносячи все з осель. Коли тебе не кидають до ями за синьо-жовтий прапорець у машині чи українську мову. Коли тобі не нав’язують із Москви гауляйтерів із кримінальним минулим і теперішнім.

Незалежність – це коли лише ти і такі, як ти, а не чужі дяді з-за поребрика вирішують, якою бути країні та куди їй рухатися. А ще це відповідальність за власні рішення і їхні наслідки.

І боротьба.

Незалежність народжується не в тиші кабінетів і навіть не у гомоні сесійної зали парламенту. Вона — в гарматній канонаді й витті FPV-дронів, стогоні поранених і хрипі тих, хто вмирає. Вона — у шелесті бойових знамен, у втомлених очах ветеранів.

Це шлях, який ми повинні пройти. Україна, її народ обов’язково переможуть.

З Днем Незалежності! Слава Україні!

Автор – редакція «Думської»