Наслідки підриву Каховської ГЕС: море біля Одеси почало цвісти — що далі? (фото, відео)

Морська вода на одеських пляжах набула характерного зеленого кольору, що спричинено бурхливим розмноженням ціанобактерій (синьо-зелених водоростей).

Опитані «Думською» фахівці пов'язують цей процес із підривом росіянами дамби Каховської ГЕС.

Так, директор гідробіологічної станції Одеського національного університету імені Іллі Мечникова Олег Ковтун каже, що вся справа в істотному опрісненні прибережних районів північно-західної частини Чорного моря внаслідок приходу мас річкової води з Дніпра.

«Було зафіксовано падіння солоності води до 3-3,5 проміле, хоча нормальні показники становлять 13 проміле, — каже морський біолог. — Це було буквально днями, проте шторм покращив показники солоності. Думаю, зараз вони становлять 5-7 проміле. Так чи інакше, але опріснення призводить до цвітіння прісноводних водоростей. Це звичайне явище для наших лиманів, унаслідок чого вода стає схожа на кисіль. В умовах спеки це може призвести до замору риби, проте критичного нічого тут немає. Мені здається, нам не варто очікувати якоїсь катастрофи. Опріснення води в прибережній зоні не є чимось унікальним, але зазвичай воно відбувається навесні, під час паводків. Влітку подібного ще не було».

Інші дослідники не настільки оптимістичні.

Гідробіолог Сергій Хуторной вважає, що в разі несприятливих погодних умов, у даному випадку це відсутність північних вітрів й штормової погоди, а також різкого збільшення температури води, можливий масовий замор риби та інших мешканців моря.

«Якщо ми говоримо про рибу, то значна її частина вже пішла далі від берега, де солоність зберігається, незначна частина загинула, тому ми й не бачимо масових викидів до берега. Водночас винесена в море прісноводна риба обов'язково загине за подальшого осолоніння акваторії. Якщо говорити про ту саму мідію, то вона закриває стулки і доволі тривалий час може перебувати в такому стані, якщо за цей час вітри та течії не розженуть прісну воду, але якщо цього не станеться, то і вона почне гинути. Те, що ми зараз спостерігаємо, це поки що вода з Дніпро-Бузького лиману, основна частина вод з Каховського водосховища до нас ще не дісталася. У будь-якому разі до нас уже надійшла достатня кількість органіки, біогенів та інших забруднювальних агентів, вони згодом осядуть на дно й під час штормів збурхуватимуться, завдаючи шкоди екосистемі», — каже він.

Заступник директора Інституту морської біології НАН України Михайло Сон настійно радить одеситам найближчими місяцями відмовитися від вживання риби та мідій, виловлених в Одеській затоці:

«Сьогодні ми фіксуємо підвищення загальної токсичності морської води, зокрема збільшення кількості аміаку. Це результат змиву в Дніпро вигрібних ям і тому подібного. Я не буду переводити це в можливі захворювання для людей, це справа мікробіологів, однак сам факт говорить про те, що і риба, і тим паче такі природні фільтратори, як мідії, накопичують у собі ці речовини. Ті ж чорноморські бички стійкі до подібних ситуацій, але вживати їх у їжу поки що не варто. Про мідії я взагалі мовчу», — каже вчений.

Утім, усі експерти сходяться на думці, що підрив греблі каховської ГЕС не стане для акваторії Одеської затоки «кінцем світу».

Дійсно, флорі та фауні вже завдано серйозної шкоди, і найближчим часом вона збільшиться в масштабах, проте море досить швидко очиститься. Вчені не виключають загибелі багатьох організмів, що мешкають на мілководді, через опріснення (зокрема, крабів), проте з глибини їм на зміну прийдуть інші. Якщо не станеться нічого екстраординарного, уже наступного року природа максимально відновить свій природний стан.

Автор — Віра Гондор