Удари рф по Одеській області набули лякаючої системності: росія обрала головну ціль? (колонка)

Удари росіян по Одеській області набули такої недоброї системності, якої не спостерігалося дуже давно. Послідовні і вельми ефективні нальоти на енергетичну інфраструктуру, порти і судна в них, транспортну систему (мости)…

Складається враження, що ворог свідомо зняв свої засоби ураження з інших напрямків і зосередив їх на нашому регіоні. Втім, це давно напрошувалося — ніякого сюрпризу. Дивно, що досі вони так не робили.

Мета — дезінтеграція, деморалізація, масштабування економічних збитків для всієї країни. І справді, якщо вони зуміють підтримувати таку інтенсивність досить довго, проблеми для України будуть наростати, немов сніжний ком. Одночасні удари по портах Великої Одеси та альтернативній логістиці, пов'язаній з Придунав'ям, плюс енергетика — це дуже вдалий хід. Він породжує проблеми з експортом того ж зерна та імпортом, скажімо, палива. Пишуть, що 60% останнього через дунайські гавані йде. Цілком ймовірно.

Раніше окупанти довго зосереджувати ресурси на одній точці не могли або не хотіли. Адже треба і Київ кошмарити, і по залізниці стріляти, і Старокостянтинів не забути, і навчальні центри, і багато чого ще. Україна велика, цілей багато. Щоб відразу все і довго обстрілювати, треба виробляти в рази більше ракет і дронів, ніж зараз. Тому працювали так — бити всюди потроху, іноді навалюючись по-серйозному то тут, то там, виходячи з поточної політичної ситуації або суто військових завдань. Нині, мабуть, стратегія змінилася: поставлено завдання винести конкретно Одеську область. Щоб напевно. Наслідки повинна відчути вся країна.

До речі, касетою по мосту — це вони так, для посилення ефекту, форсу бандитського. Вбити побільше цивільних (ремонтників, людей в легковиках, яких все-таки пропускали), ну і ускладнити життя військовим, яким доведеться тепер шукати нерозірвані боєприпаси.

Що ж, це війна. Ворог на те і ворог, щоб кошмарити, вбивати, вигадувати нові способи дотягнутися до горла. Природно, він вчиться на своїх помилках і намагається бути непередбачуваним. А ви думали, там дебіли сидять? На жаль…

Мене бентежить інше. На всіх відео з Маяк, Чорноморська та Одеси (на жаль, роботу ППО без проблем знімають і публікують в телеграмі) видно гнітюче низьку щільність вогню. Немаленький «шахед», що летить серед білого дня на висоті 300-500 метрів зі швидкістю від сили 200 км/год, збити нескладно. І постійно їх збивають звичайними великокаліберними кулеметами систем Браунінга або Дегтярьова-Шпагіна, а то й старенькими максимами. Але зараз чомусь цього ми не бачимо. Що ж сталося?

Тут, мені здається, спрацювало кілька факторів. Конкретно в Одесі — ліквідація «Мунварти» і пов'язаного з нею добровольчого формування територіальної громади. Як результат — зникла значна частка мобільних вогневих груп. Яких ніким не замінили (нова ДФТГ існує поки що тільки на папері). Військові, нацгвардійці, поліцейські залишилися, але вони вирішують свої завдання, прикривають свої об'єкти. Їх теж не стоп'ятсот тисяч в Одесі: з ППО регулярно забирають на фронт, де дефіцит піхоти. Мінус навіть одна МВГ — проблема, а якщо таких п'ять-шість? Десять?

Другий момент — деякі «шахеди» керуються операторами в реальному часі і спеціально атакують МВГ. Відомі випадки ураження груп захисників неба. Відповідно, у останніх з'явилася нова турбота і проблема, що сильно ускладнює виконання основного завдання.

Третій — росіяни вдосконалили свої літалки, щоб обманювати або вражати безпілотники ППО, контрдорони. Обманюють і вражають. Українці роблять багато чого у відповідь, але не завжди рішення встигають за викликами. Ось зараз якраз така ситуація.

Четвертий. Великі інфраструктурні об'єкти прикрити дуже складно. Іноді неможливо.

При цьому важливо пам'ятати: удар по мосту не став повною несподіванкою. До такого розвитку подій військові готувалися ще з 2022 року. З початку повномасштабної війни було зрозуміло, що противник рано чи пізно спробує завдати удару по ключовій логістиці. Тому заздалегідь обговорювалися і опрацьовувалися альтернативи — в тому числі варіант з понтонним мостом.

Висновок: війна триває. Україна вибиває російський нафтовий експорт. Росіянам, зрозуміло, це не подобається, вони вирішили серйозно залякати Одеську область. Дуже важлива і зручна мета: як не вдарити по двох мостах, якщо на них зав'язано все сполучення? Що ж, мені здається, треба просто стиснути зуби, зробити висновки з того, що сталося, посилювати оборону, в тому числі протиповітряну, і продовжувати наносити удари по тіньовому флоту. Воювати.

Це вже давно не спринт, а виснажливий марафон. Ціна поразки для нас страшна. Я вірю, що Україна переможе. Я вірю в Україну!

Автор — Віктор Босняк

P.S. Президент Зеленський заявив, що серед відповідальних за ППО Одеської області можливі кадрові зміни.