Удари росії по цивільних суднах у портах Великої Одеси стають системними: як це позначиться на морському коридорі і чи буде відповідь?

Таким чином, виходить подвійний ефект — створюється загроза для комерційних суден і руйнується інфраструктура, створена для них.

Зверніть увагу також, що використовуються ракети типу «Іскандер-М» з касетною бойовою частиною, тобто завдання потопити конкретні суховантажі в них немає: суббоєприпасами судна не знищуються, тут потрібна повноцінна фугасна БЧ. Тому все свідчить про те, що головною метою є інфраструктура: зерносховища, майданчики з контейнерами, пристрої для навантаження і вивантаження.

Судна — додатковий бонус. Тут важливо позначити небезпеку, змусити страховиків підвищувати розцінки (за даними міжнародних агентств, вони вже підскочили з 0,75% до 1%), моряків просити більші зарплати тощо. Поки що на трафіку зерна ця ситуація кардинально не позначилася, але все може змінитися, якщо будуть нові удари. З контейнерними перевезеннями складніше, якщо вірити інформації про можливий вихід з гри Maersk.  

Ще не можна виключати, що ворог випускає ракети по портах не від хорошого життя: «іскандери» все ж заточені на сухопутні цілі, це не протикорабельні ракети. Спіймати судно, що йде на повному ходу, вони не зможуть. Балкер легко вразити «Оніксом», «Калібром», навіть Х-31, але останнім часом ці боєприпаси росіяни застосовують украй рідко: очевидно, з ними серйозний дефіцит.

Український морський коридор, нагадаємо, з'явився внаслідок активних асиметричних дій Сил оборони щодо зниження бойового потенціалу російського чорноморського флоту. Його спочатку відкинули від узбережжя, потім змусили покинути всю північно-західну частину Чорного моря, а далі взагалі загнали на тилові бази, максимально підвищивши ризики виходу кораблів.

У противника залишився контроль за повітряним простором (до певних рубежів, за якими його літаки збивають), і він намагався впливати на комерційні лінії шляхом їх точкового мінування авіацією. Однак цей прийом виявився неефективним: все ж для надійного блокування комунікацій потрібні масові мінні постановки, а їх без кораблів не здійснити. Мабуть, у генштабі рф або головштабі їхнього ВМФ вирішили, що краще буде повернутися до перевіреного засобу у вигляді ракетних ударів по портах.

Яким буде хід у відповідь Сил оборони, ми можемо лише здогадуватися. Не виключено, що цілком симетричним — дронові та ракетні удари по портовій інфраструктурі та суднах із російськими вантажами (наприклад, нафтою), зокрема й по тих, що перебувають у морі. Цілком імовірно, противник на це і розраховує, щоб укотре звинуватити Україну в порушенні правил і законів війни.

Яка триває, зокрема на морі. Гра, в яку грають двоє…

Автор — Віктор Босняк

P.S.: цікаве спостереження від керівника проєкту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка:

«Якщо проаналізувати всі шість суден, які були пошкоджені внаслідок ракетних ударів по портовій інфраструктурі (одне з них - грецьке OPTIMA ІМО 9528691 — двічі), то впадає в око ось що:

- усі ці судна перебувають у власності або управляються компаніями з країн ЄС (3 - Греції, 1 - Латвії, 1 - Португалії, 1 - Польщі);

- при цьому найбільша кількість суден у портах Великої Одеси належить судновласникам Туреччини — 61 (28,5% у вересні). Судновласникам із Греції належить майже вдвічі менше — 36 (16,8% у вересні)…

- тобто судна турецьких судновласників якось «нестатистично» уникають влучень».