Українки зі зброєю, або одеський музей знайомить з історіями жінок-військових  

Фотопроєкт «Війна має жіноче ім’я» до 9 березня працює в історико-краєзнавчому музеї (Гаванна, 4).

Авторкою його стала офіцер Збройних Сил України, старший лейтенант Ірина Ільясова, психолог, якій належать численні ініціативи з підтримки військовослужбовців та їхніх сімей.

Ця яскрава, гарна жінка знає, що таке війна, не з новин. Своєю місією вважає надання голосу жінкам, чиї історії мають бути почуті. Пані Ірина служить у 208-й зенітній ракетній Херсонській бригаді.

«Виставка не про війну, вона про жінку, яка її переживає, — підкреслила пані Ірина. – Про ту, хто бореться, про ту, хто вже ніколи не буде колишньою. Ця виставка – не просто світлини. Це історії. Це погляди тих, хто знає, що таке війна. Це очі, що бачили смерть, і серця, що попри все продовжують любити. Сьогодні ми дивимось в ці обличчя. І в кожному з них – незламність. Сьогодні ми говоримо про тих, хто не повернувся, і про тих, хто стоїть, щоб ми могли тут бути. Нехай ця виставка буде ще одним нагадуванням: ми не зламаємося. Ми будемо жити, боротися, пам’ятати».

Голова громадської організації «Асоціація жінок України «ДІЯ» Наталя Делієва зазначила, що у 2018 році тільки 53% опитаних підтримували ідею участі жінок в армії, а у 2024-му — вже 85%.

«Зараз жінки займають у війську посади бухгалтерок, юристок, працюють діловодами, медикинями, кухарками. В той же час багато жінок-снайперок, операторок БПЛА, у нашій організації «ДІЯ» є капеланка, Олена Живець, яка підіймає дух військових. Але ми не маємо забувати і про жінок-волонтерок, військових і гуманітарних, які піклуються про наше суспільство. Нам здавалося, що це війна на тиждень, ні, мабуть, на місяць, може, на рік. Війна триває вже три роки. Ми бачимо, що вона не закінчується, а знову виходить на активний виток. Маємо гуртуватися, допомагати, триматися, як один кулак, аби Україна залишилася Україною», — каже Делієва.  

«Жінка на війні – це не просто якась скам’яніла особа в уніформі, — зазначив в.о. директора музею Юрій Слюсар. – Вона відчуває і радість, і сум втрат, в її житті є материнство і кохання. Це вже другий цікавий проєкт, який Наталя Делієва показує в нашому музеї, ми вдячні їй за це. Обидва мають цікаві теми, важливі для суспільства. Перший, «Звільніть пташок», був про цивільних полонених, про яких звичайно не згадують, кажучи лише про військовополонених. А зараз ми сподіваємося, що проєкт, присвячений жінці на війні, вас зацікавить, що ви побачите в ньому щось своє».     

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського