Український Polygon у Фінляндії: одеські студенти-архітектори представили проєкт перетворення кампусу Гельсінського університету (фото, відео)

Студенти третього курсу Одеської державної академії будівництва та архітектури представили свій проєкт реконструкції частини кампусу Гельсінського університету на 19-му міжнародному конкурсі від компанії Saint-Gobain Group.

Фінал змагання, що зібрало команди з 29 країн, проходив у столиці Фінляндії з 10 по 12 червня. Міжнародному етапу передував національний відбір, де проєкт одеситів під назвою Polygon став найкращим. І хоч у Гельсінкі нашим землякам не вдалося показати такий високий результат, проте майбутні архітектори зуміли зацікавити журі та інших учасників своїм підходом до проєктування. Докладніше в нашому матеріалі.

У 1960-х роках Гельсінський університет переніс сільськогосподарський і ветеринарний факультети на територію експериментальної ферми в район під назвою Viikki за 8 км від центру столиці.

Майже через 60 років навчально-дослідна станція, оточена полями, лісами і водними угіддями (Viikki розташована на березі затоки з абсолютно невимовною назвою Ванханкаупунгінселькя) перетворилася на величезний науковий парк, в якому навчається понад шість тисяч студентів і проводяться наукові дослідження світового рівня.

За умовами конкурсу, майбутні архітектори мали розробити комплексне проєктне рішення для невеликої ділянки, що примикає до Наукового парку: побудувати нові та реконструювати наявні будівлі, а також організувати громадський простір.

«На території розташовано кілька будівель, — розповіла керівник одеської команди, викладачка кафедри дизайну архітектурного середовища Олександра Вахніченко. — Замість однієї з будівель потрібно було запропонувати своє, нове й оригінальне рішення житлового будинку для короткострокового або постійного проживання студентів і вчених. Ділянка здається великою, але насправді дуже компактна, з уже наявними центрами тяжіння».

Є ще дві будівлі: скляна Gardenia, усередині якої розташовані крафтова пивоварня і ресторан, і закритий кілька років тому сільськогосподарський музей — пам'ятка архітектури місцевого значення. Крім того, неподалік від Gardenia розбитий японський сад. Усе це потрібно було зберегти та вписати в нову концепцію ділянки.

За словами студента третього курсу Артема Паршикова, територія, віддана для реконструкції, виявилася не такою простою, як могло здатися на перший погляд.

«Ще на рівні генерального плану ми почали шукати, де розташувати композиційний центр і чим його заповнити, — згадує Артем. — Одним із головних завдань при розробці проєкту було мінімальне втручання в наявне озеленення. Це стало відправною точкою для розташування нової будівлі, малих архітектурних форм і рекреаційних територій. Ми зберегли рельєф ділянки та основні пішохідні шляхи, до яких жителі району вже давно звикли».

Нова будівля, згідно з умовами конкурсу, мала бути п'ятиповерховою, з підземним паркінгом. Детально було задано кількість і розміри апартаментів, а також відсоток квартир, пристосованих для маломобільних категорій мешканців. Об'ємно-просторове рішення і стиль будівель, молоді зодчі обирали на свій розсуд.

«Ми вирішили продовжити мотив плавної дуги наявної офісної будівлі і тому новий будинок має радіальну форму, — розповідає Камілла Вонс-Вонсович, однокурсниця Артема. — У новій будівлі ми запроєктували 64 квартири, 13% з яких спроєктовані під потреби маломобільних людей. Перший поверх — громадський. Тут розмістяться коворкінги, пекарні та кав'ярні. Плавній і легкій формі будівлі ми вирішили додати полігональний фасад. Таке протиставлення, контраст, на наш погляд, дуже цікаві».

Серйозним викликом для одеської команди стала необхідність дотримання європейських екологічних нормативів і впровадження енергоощадних технологій. В умовах вимагалося враховувати цілорічний температурний комфорт, суворо регламентували рівень шуму в кожному з приміщень, енергоспоживання будівель, кількість викидів вуглецю і неперероблюваних відходів під час будівництва, а також вуглекислого газу вже під час експлуатації будівель.

«Головна мета — створення теплоефективної, економічної та екологічної житлової будівлі, — розповіла студентка кафедри архітектури будівель і споруд Анастасія Герасимчук. — Необхідно було розрахувати енерговитрати та зменшити їх. Каркас будівлі виконаний із залізобетону з мінімальним викидом вуглецю. У ньому замість звичного нам цементу використовуються органічні в'яжучі речовини. Ми прорахували інсоляцію і врахували природну вентиляцію. Встановили на даху сонячні батареї, які мають покрити до 20% енергоспоживання — насамперед освітлення громадських просторів і паркінгу».

За підсумками конкурсу, найкращими було обрано проєкти команд з Португалії, Польщі та Південної Кореї. Аналізуючи результати, студенти схиляються до думки, що забракло деталізації під час розроблення концепції.

«Журі хотіло бачити детальні схеми, як формувалася наша концепція, — вважає Камілла Вонс-Вонсович. — Більше уваги потрібно було приділити наочній демонстрації розрахунку тепловтрат та енергоефективності. Оцінка проєкту мала 60% інженерної складової та 40% архітектурної. Ми архітектори, напевно тому в інженерній частині й не дотиснули».

Водночас студенти впевнені, що їхній проєкт, на відміну від багатьох інших, представлених на конкурсі, є достатньою мірою реалістичним і може бути реалізованим не тільки у Фінляндії, а й в Україні. У планах креативної команди подальша участь у міжнародних конкурсах, а також реалізація проєктів на батьківщині, в Одесі.

«Це дуже масштабний конкурс, дуже важливий досвід і для викладачів, і для студентів, — розповіла Олександра Вахніченко. — Коли потрапляєш на міжнародний етап, важливо не тільки показати свій проєкт, важливими є спілкування та обмін досвідом. Це врешті-решт архітектурна творча спільнота і коли бачиш таке розмаїття проєктів з усього світу — це мотивує. Серед усіх команд була винятково здорова конкуренція, усі дуже доброзичливі».

Зазначимо, що студенти різних курсів будівельної академії беруть участь у міжнародному конкурсі вже дев'ятий рік поспіль, незмінно підтверджуючи високий рівень вітчизняної освіти.