|
13 квітня 2024, 21:48 Читать на русском
Вулична хурма та «фінські» будиночки зі скловатою: одесити створили книгу про мікрорайон КурсакиПрезентація нового видання «Курсаки, або Місце, якого немає на карті» (Київ, 2024) за авторства Євгенія Волокіна і Альберта Єзерова відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці. Книга доповнена унікальним ілюстративним матеріалом (нам приємно, що одним з авторів фотографій є журналіст «Думської» Олександр Гіманов) та випущена колекційним накладом в 300 примірників. Видання присвячено маловідомому одеському мікрорайону Курсаки, який нині є частиною Хаджибейського району Одеси. Зазвичай дослідники і краєзнавці звертають увагу на райони чи місця Одеси, які є візитівкою міста. Євгеній Волокін і Альберт Єзеров зосередилися на мікрорайоні, історія якого є не менш захоплюючою. Альберт Єзеров – суддя Верховного суду України, житель Курсак, великий патріот своєї малої батьківщини, його родина та сусіди книжкою дуже задоволені. Вважають, що в ній розкрито не лише історію, але й певну родзинку унікального мікрорайону. Наприклад, автори не обійшли увагою кущі дикорослої, проте дуже смачної хурми (відгуки спроб радянських ботаніків вирощувати тут субтропічні культури). Ільф та Петров увічнили в романі «Золоте теля» католицький Собор Святого Климента з його «солдатською готикою», де ксьондзи Кушаковський та Морошек задурювали голову водію «Антилопи» Адаму Козлевичу. А в цілому забудова тут скромна, типова. Дев’ятиповерхівки замінили «фінські» будиночки, де проміжки між дерев’яними стінами заповнювали скловатою (у Фінляндії використовували мох, але де ж його у нас в таких кількостях було брати). Як розповів на презентації журналіст, фотограф та краєзнавець Євгеній Волокін, перша друкована згадка про Курсаки відноситься до 1905 року, а само походженя назви до кінця неясне, хоча існує декілька цікавих версій. В тому числі грецька (в ній упом’янутий землевласник за прізвищем Курсаки), польська (по-польськи «курсак» означає «втікач») та ще парочка не менш екзотичних. Довгий час краєзнавці розділяли хутір Вишинського та хутір Курсаки, одначе в документах Одеської податкової інспекції знайдено записи, що дозволяють чітко констатувати: це один і той самий хутір. Сьогодні ще називають Курсаками селище Кагановича та селище Джутової фабрики. Повернемося до ілюстративного матеріалу. Безцінний внесок у створення книги зробив відомий колекціонер Анатолій Дроздовський, котрий поділився унікальними листівками, рекламними проспектами, фотографіями. Видання обладнане іменним показчиком, переліком вулиць з усіма історичними назвами, і це також показник якісної роботи авторів. Книжка прикрасила фонд ОННБ, отримала високу оцінку бібліотечних працівників, залишається побажати, щоб кожний мікрорайон Одеси удостоївся такої самої уваги та небайдужого ставлення. Автор — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: 2 листопада 2025: «Амінь, і поїхали»: одеситам показали портрети відьом та козака-характерника (фото) 22 вересня 2025: Артист не може бути поза політикою: Dakh Daughters в Одесі розповіли про відьом, важкі міста і в який час краще жити 19 вересня 2025: Йому довірять робити раму для Караваджо: одеситам показали виставку литовського музейника |
Статті:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фотографии: Снегопад и гололед: в Одесской области ожидается ухудшение погодных условий (фоторепортаж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||











