Успіх «Вівальді» та загрози південніше: Україна проводить наступальну операцію на півночі Донецької області, агресор зосереджує сили в іншому місці

Сили оборони, схоже, досягли значного успіху на півночі Донеччини, але це не можна назвати переломним моментом, оскільки ворог перегруповується, створюючи нові загрози.

Сьогодні командувач угрупованням військ Сил оборони «Центр» бригадний генерал Андрій Білецький вперше прокоментував дії своїх корпусів, зокрема вже легендарного 3-го армійського, на лиманському напрямку.

За його словами, там відбувається серйозне просування. Зачищено 75 квадратних кілометрів території в районах Новоселівки, Олександрівки, Ярової та Корового Яру, звільнено 10 квадратних кілометрів, зокрема населений пункт Середнє. Українські підрозділи завдали нищівного удару по 20-й та 25-й арміях збройних сил рф. Противник втратив до 1500 солдатів і офіцерів, сотні одиниць техніки. Одночасно перерізано логістичні маршрути та знищено важливі тилові об’єкти росіян.

«У відкритих джерелах зараз багато інформації, що остаточна мета наших наступальних дій – вийти до берегів річки Чорний Жеребець. Але наша операція називається «Вівальді». А у Вівальді, як відомо, чотири сезони. І це – лише перший із них. Тому стежте за нашими офіційними повідомленнями і не поспішайте зі спойлерами. Добрі новини будуть», – зазначив генерал Білецький.

За даними «Думської», результати «Центру» набагато серйозніші за офіційно оприлюднені. Подробиць, звісно, ніхто не розголошує, але мова може йти навіть про оточення цілих підрозділів противника та частковий вихід на оперативний простір, що раніше, в умовах війни літа-осені 2026 року, вважалося неможливим.

Сказати, що там відбувається, складно, ви ж розумієте. Але з уривчастих повідомлень з різних сторін фронту можна зробити висновок, що Збройні сили України знайшли якесь тактичне рішення, яке дозволяє подолати «мертвий хрест» кілзони. Поєднання ефективної розвідки та управління, дронових атак, вмілого застосування важкої техніки й навіть груп піхоти разом зі звичним зараз її «просочуванням» (тактика, коли територію намагаються зайняти, висилаючи солдатів по одному-двоє-троє, скидаючи їм усе необхідне з повітря). Не знаю, як у них у 3-го корпусу та інших це виходить, але схоже, що виходить.

Разом з тим, ситуація в Донецькій області залишається вкрай напруженою. Запеклі бої ведуться по всій умовній лінії зіткнення. Росіяни зосереджують основні сили на південь від Лимана, у районі Добропілля. Там діють одразу три російські армії: 8-а, 41-а та 51-а, підсилені 76-ю дивізією ВДВ, 90-ю танковою дивізією та окремими підрозділами 2-ї загальновійськової армії.

Це зона відповідальності українського угруповання (армії) «Азов» під командуванням бригадного генерала Дениса Прокопенка (Редиса).

Здебільшого окупанти діють тут, застосовуючи тактику просочування, але вже намагалися й здійснювати прориви колонами бронетехніки, як раніше. Розносять — як раніше. Але чисельна перевага у ворога, і все вказує на те, що саме цей напрямок буде основним під час осінньої кампанії. Путінці налаштовані вийти на південь від Слов’янсько-Краматорської агломерації, паралельно намагаючись взяти її в лоб. Загалом агресор продовжує застосовувати стару стратегію — наступати скрізь, де виходить. Трохи заспокоївшись у Запорізькій області, він посилив натиск у Сумській. Ситуація біля Куп’янська залишається складною. До речі, і на Сумщині, і на Харківщині героїчно воюють одеські бригади.

Росіяни зазнають колосальних втрат. Але при цьому вдосконалюють свою дронову складову, у них уже покращилися зв’язок та управління. І все ж загалом їхній безперервний наступ стагнує, а сухопутна війна залишається позиційною. Стратегічного ефекту немає, і навряд чи він з’явиться в найближчому майбутньому.

Хай там як, усе вказує на те, що осіння кампанія буде набагато активнішою за попередні з 2023 року. Український прорив, якщо він настільки серйозний, як ми припускаємо, здатний відтягнути значні сили супротивника з інших напрямків. Ну і є певні надії на нову тактику, винайдену нашими захисниками. А ще — на ефект від створення корпусної системи та об’єднання корпусів, що діють на головних напрямках, у два угруповання (армії) — «Центр» та «Азов». Ми віримо в Білецького та Прокопенка!

З іншого боку, вкрай небезпечною виглядає концентрація росіян поблизу Добропілля — вони теж не ідіоти і теж вміють пристосовуватися, змінювати тактику та стратегію.

Страшна війна триває…

Автор — Віктор Босняк, військовий оглядач «Думської»