|
16 серпня 2023, 14:14 Читать на русском
В Європу зі своєю вишивкою: одеситка в Данії врятувала старовинний фотельВиставка декоративно-ужиткового мистецтва «З вишивкою в Європу. Travel story» відкрилася в читальній залі бібліотеки імені Едуарда Багрицького (Преображенська, 35а). Авторка вишитих картин, Наталя Осадчук, проводила в рідному місті виставки «Золота нитка», організовувала Різдвяні ярмарки рукоділля в лютеранській Кірсі, вела свій блог. В далекій Данії жила рік як біженка, проте й там часу не гаяла: проводила майстер-класи в Skolen for kreativ fritid та навіть влаштувала власну «персоналку». «Я поїхала на початку березня 2022 року, а повернулася наприкінці січня 2023-го, — говорить художниця. – Написала в Фейсбуці: «Врятуйте мене, в Україні війна!». Відгукнулася чудова жінка з Данії, шкільна вчителька. Я приїхала, знайомилася з іншими українцями, ми вчили данську мову, з’явилися приятельки, нові друзі, проте все одно старий друг краще за нових двох. Вирішила повернутися, тому що родина моя тут, сестра, син з невісткою. Сумувала за Одесою, за південним кліматом, немає там нашого одеського тепла, сонця дуже мало. До того ж знайти гідну роботу в Данії мені було б просто неможливо, навіть при всіх моїх здібностях і талантах. Жити на грошову допомогу цілком можливо, данський уряд все чітко розрахував: скільки треба на їжу, скільки на житло. Данці добрі, співчутливі люди, багато волонтерять». Наталя опинилася в одному з найстаріших міст Данії Віборзі. До центру для біженців місцеві жителі зносили посуд, теплі речі, взуття, дитячі іграшки. За час війни в Україні у данців вельми виросли ціни на продукти й комунальні послуги, проте вони не жаліються. Велике враження на одеситку справила королівська майстерня вишивки Selskabet for Kirkelig Kunst в Копенгагені. Королева Маргрете Друга – дуже креативна людина, вона сама вишиває, створює костюми для театралізованих дійств, в тому числі для балету «Попелюшка», ілюструє дитячі книжки. Вишиває Наталя Василівна вже років 15, тим самим видом рукоділля займалися всі жінки в її родині. А працювати доводилося бухгалтером. Її картини є взірцями багатошарової вишивки гладдю (лесирування) із застосуванням різних декоративних стібків і об'ємних прийомів. Наталя створила навчальний курс на базі цієї методики. В межах проєкту Four seasons відтворювала красу різних пір року. Цікаво, що український пейзаж вважали «своїм» її нові знайомі: німці, французи, данці, литовці. Кожний бачив свою країну в гарній картині! Для проєкту Wonderful places of the world вишила види Кракова, Стамбула, і, звичайно ж, Одеси. Квітково-пташиний проєкт Flowers and birds — класика жанру, цю тематику обожнювали ще майстри стародавнього Китаю. Проєкт Female portrait ще не закінчений, це вільні копії робіт відомих художників, в тому числі Ренуара. Мисткиня малює контур зображення на полотні, а потім чаклує з багатьма нитками різних відтінків. «Кожний портрет для мене символізує певну жіночу якість, — стверджує Наталя. – Освіченість чи чуттєвість, щедрість чи духовність, самодостатність чи вразливість… Картини довго допрацьовую, доповнюю, щось випорюю та вишиваю знову, і якщо вже відчуваю, що змінити нічого, роблю суху чистку, стабілізую основу, оформлюю в рами». Працювати над однією картиною мисткиня може й рік, все залежить від розміру. Використовує муліне, вовну, шовк (зараз його в продажу не знайти, а для зображення води він незамінний, так що доводиться шукати на Староконці). Майстриня давно колекціонує та реставрує вінтажні дамські аксесуари з текстилю, а в Данії знайшла новий об’єкт для реставрації, вже більший. «Старовинний фотель мені дістався практично безкоштовно, коли я проводила виставку в Орхусі, — розповідає Наталя Василівна. – Орхус – це друге за величиною місто Данії після Копенгагену. Воно знаходиться на острові та дуже схоже на Одесу: там порт величезний, балкери, причали… Люди, котрі проводили мою виставку, допомогли мені з житлом, тому що житло в Данії вельми дороге, навіть якщо це хостел. Виставка проходила два тижні. Мені дали можливість зв’язатися з людиною з місцевого артцентру, що знаходиться у величезному старовинному складі, який художники адаптували під виставковий простір, багато хто там і живе. В цьому артцентрі є зала для проведення концертів, читань, я зайшла туди й побачила це крісло». Фотель, що стояв серед багатьох старих стільців, виділявся вишитою оббивкою. «Я, звичайно, була шокована тим, як його експлуатували, — зітхає Наталя. – На сидіння ставили посуд з їжею, клали ноги. Я вирішила відвезти фотель в Україну, а навзаєм запропонувала цілком міцний стілець, який купила за 30 крон. Пояснила, що я художник, реставратор, хочу дати фотелю друге життя. Вишивка на спинці ще непогано збереглася, на сидінні – гірше, а ось підлокітники сильно потерлися. На дерев’яній частині спинки є тріщина та скол. Вишивку я відреставрую сама, вона виконана вовною в техніці напівхрест. В Данії я почала збирати нитки в секонд-хендах, оскільки нових ниток на урядову грошову допомогу не накупишся, це дорого». Везла одеситка крісло через три митниці в розібраному вигляді, всі деталі загорнула у чорний поліетилен. На запитання митників відповідала: «Це дерево для мого проєкту». Тепер майстриня шукає собі на допомогу реставратора меблів, а відновлений фотель планує передати у дар якомусь одеському музею. Певна річ, це має бути Музей західного та східного мистецтва, і ніякий інший. Були пропозиції від данців купити вишиті картини Наталії Осадчук, але вона побоялася, що нічого буде в Одесі показувати. Одначе 7 картин залишилися у Віборзькому музеї – на зберігання. Час покаже, як складеться їхня доля. Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: 24 березня: Хата як сховище, оберіг і місце пам’яті: в Одесі відкрили виставку про дім під час війни (фото) 8 грудня 2025: Ватяні чоловічки готуються до Різдва: одеська художниця опанувала мистецтво європейських майстрів 30 листопада 2025: Крило «Боїнга» і безкоштовна класика: найдорожчі вистави одеських театрів |
Статті:
Ему также назначили меру пресечения в виде 60 суток в СИЗО без права внесения залога. Его задержали вместе с сотрудниками ТЦК. Телесные повреждения потерпевшему якобы наносил именно он. У залі суду обирають запобіжний захід наступному підозрюваному. Прокуратура наполягає на тому, що має бути запобіжний захід утримання під вартою, але адвокатка та сам підозрюваний наполягають на тому, що має бути домашній арешт, бо у підозрюваного водія ТЦК батько інвалід, а мати після інсульту.
"Я не визнаю себе винним, я займався тим, чим займався протягом семи місяців. Я сумлінно виконував обовlязки учасника групи оповіщення", - заявил третий обвиняемый. Максим 1993 года рождения, родом из села в Одесской области. Образование среднее полное, не женат, детей нет. Служит стрелком взвода оповещения Пересыпского ТЦК. Фигурирует по тем же статьям. Читать дальше Судьи ушли в совещательную комнату. "Думская" следит за процессом и первая в Украине сообщает об этом громком деле прямо из зала суда.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Жити без окулярів – реально: сучасні рішення для зору в одеській клініці «Ексімер» (новини компанії)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||










