У гузочку яблук, рахункоргер і пісне меню: що буде на новорічному столі у відомих одеситів?

Говоримо Новий рік, маємо на увазі салат олів'є, оселедець під шубою і холодець? Стоп! Пора позбуватися цих радянських стереотипів! Даєш декомунізацію. Прочитавши огляд святкового меню знаменитих одеситів, яке склав наш позаштатний гастрооглядач Дмитро Жогов, ваша редакція переконалася, що страви, які набили оскому, — далеко не зірки святкового столу. Про екзотичні й не дуже пристрасті знаменитих городян читайте в нашому матеріалі.

Перш ніж прочитати весь текст, ось пам'ятка! Вона обов'язкова до прочитання, як аперитив перед їжею.

ПАМ'ЯТКА

Ми зовсім не хочемо, щоб у читача при описі новорічних страв, як писав Венедикт Єрофєєв, «визрівали вульгарність і темні сили».

Тому я, хто пів року харчувався гуманітаркою-прострочкою, відразу скажу, що мармурової яловичини в білих трюфелях не передбачається. Навіть не здумайте кричати про «ананаси і рябчиків», про «зажралися» і «не на часі».

Одесити скромні та щосили намагаються хапатися за уламки мирного життя, щоб зробити стіл святковим і домашнім. І ми, не корчачи пісної фізіономії пересиченого сноба або заздрісної пики пролетаря, зазирнемо на вогник до відомих одеситів і тих, про кого найбільше писали цього року. Що в них буде смачненького?

МОРЯЧОК І БАБА З СЕЛА ДУРНІВ

Усім відомі актори «Каламбура» — «Морячок» Вадим Набоков і «Баба» Тетяна Іванова (вони зіграли ще мільйон ролей, але ці найвідоміші). Що ж у них буде на столі в «Селі дурнів»?

- Рахунокбургер! Це бургер такий! — вигукує зазвичай доброзичливий Вадим.

Зараз він кислий і злий.

- Булочка, — продовжує «Морячок», — це рахунки за газ, за світло і прошарок — оплата за послуги мобільного зв'язку, квартплата і за інтернет.

- Ми Рахунокбургер збираємося на Новий рік зжерти, і борги зникнуть нафіг!

От і поговорили.

ЯКОВ ГОПП

З актором і телеведучим Яковом Гоппом треба вухо гостро тримати. Заговорить. І обов'язково вверне в розмову якийсь довжелезний анекдот.

Качка з яблуками у нас традиційна страва!

- Я думаю, новорічного настрою ні в кого немає, — каже він, — Знаєш, як раніше: «О! Ялинку понесли! Ох, ніфіга собі, скоро Новий рік!» А зараз ці ялинки стоять, і до них не підійти через ціни.

Яша крутить пригнічено головою. Коли розмова заходить про новорічні страви, він починає прицмокувати, немов куштуючи на смак засмажену качину шкурку.

- Ми кожного Нового року віримо і загадуємо, щоб війна закінчилася. А вона все не закінчується. Але все одно я тобі маю сказати, що качка — це святе! З яблуками «семеринка»! Береш яблуко і в гузочку їй встромляєш! О! Зачекай! Ти знаєш анекдот?

Ну ось, я так і знав, зараз почнуться анекдоти….

«Під Різдво заходить російський боярин, борода лопатою, у ресторацію. Ясна річ, п'яний. І кричить:

- Ікри мені на 200 рублів!

Несуть ікру. Він розвалився на стільці, дивиться на всі боки: хтось рябчиків замовив. Він одразу:

- Рябчиків на 200 рублів!

Йому поспішають, тягнуть рябчиків. Він переможно їх жере. Він знову дивиться: О, стерлядь їдять!

- Стерляді на 200 рублів! Горілки на 200 рублів!

Усіх перепив, пережрав, мордою в ікру і заснув.

Тут заходить бідний студентик. Підрахував дріб'язок на долоні й каже:

- Принесіть на 10 копійок картопельки, супчика і качечку варену на два рублі. І в гузочку їй, якщо можна, яблучко. Свято все-таки.

- Куди покласти? — не розуміє офіціант.

- У гузочку.

- Куди?

- У жопку їй заштовхайте яблук на два рублі!

І тут російський боярин, очей не розкриваючи, кричить:

- І мені в жопу яблук на двісті рублів!

Ось і ми засунемо яблучка, качку в духовочку і будемо кілька днів її вживати».

Яків настільки солодко вимовив останню фразу, що рот мій негайно наповнився слиною.

- Або ось ще анекдот…

- Вибачте, Якове, треба бігти! Приємного вам вечора з качечкою!

САВВА ЛІБКІН

Посиланням року (ну або посиланням у відомому напрямку) стало у 2024-му звернення ресторатора Сави Лібкіна до синьоголового шпагоглотателя Артемія Лебедєва. Путінець заявив, що, мовляв, йому б захотілося відкрити небо над Одесою для того, щоб прямим рейсом літати туди з Москви і «жерти» в ресторані Сави Лібкіна в оточенні «гарних дівок». Лібкін був стислий: «Просто йди на х*й».

- Я 31-го буду з донькою ліпити вареники. Так-так, звичайнісінькі вареники з м'ясом. А ще на столі буде шийка. Справжня одеська шийка. Якщо прийдуть гості, то й олів'є приготуємо за моїм рецептом, і биточки з тюльки посмажимо.

— Як би в гості так інтелігентно до нього напроситься, — промайнуло в мене в голові, але ідей як не було, так і немає.

- Уранці першого числа обов'язково склянка теплого курячого бульйону, — продовжив ресторатор. — Найкращі ліки, на думку моєї мами.

ОЛЕГ ФІЛІМОНОВ

Актор театру і кіно, телеведучий, пародист, шоумен, комік. Донедавна ще й депутат міськради. Його жарт «В Одесі з'явилася фраза в описі квартири: Нешахедная сторона» розійшовся по всьому світу.

Він не втратив почуття гумору і не поїхав. А я думаю, що з цим проблем у нього б не було. Але він залишився нас веселити. І знаходить смішне в зовсім уже паскудних ситуаціях.

- У мене обов'язково буде холодець із півня, качка з яблуками та салат із буряка з козячим сиром, горіхами й часником. Це ті страви, щодо яких ухвалено рішення. Решту ми з дружиною ще обговорюємо! У принципі ні в чому собі не відмовляємо. У звичайному повсякденному житті з роками стали харчуватися акуратніше: додали риби, прибрали свинину, більше зелені, скоротили солодке, хоча обидва любимо.

ІГУМЕНЯ СЕРАФИМА ШЕВЧИК

Нещодавно матушка Серафима закликала підписників своєї сторінки до гарячої молитви за перемогу Олександра Усика! І Бог почув молитви.

Ігуменя розповіла, як святкуватиме Новий рік (спойлер: «ніяк»).

- Відзначатимемо молитвою, щоб отримати від Бога благословення на новий рік і допомогу в несенні свого життєвого хреста. Стіл буде пісний, бо триває різдвяний піст.

Ну тут саме місце одвічній суперечці, за яким календарем святкувати — за Григоріанським (разом з усім світом 25 грудня) чи за Юліанським (як москалі і їм співчуваючі 7 січня).

«МОНСТР» КАТЕРИНА НОЖЕВНІКОВА

Одеська волонтерка Катерина Ножевнікова увійшла до сотні відомих українців, які роблять найбільший внесок у незалежність і майбутнє країни.

Я Катерину знаю ще з ковідної епопеї. Кого лаяли за панікерство? Катю!

- Я намордника не носив і не буду! Нехай Ножевнікова носить!

А кому зателефонувати, щоб бабусю взяли із сатурацією 60% у лікарню?

- Ой, дайте Каті телефончик! І балон із киснем можна у вас попросити?

А потім Катерина переключилася на допомогу нашим бійцям. Якби половина наших громадян були такими ж цілеспрямованими, як Катерина, ми б уже відзначали Новий рік на руїнах Кремля.

- Такі люди, як я, вирішили не ходити в театри і ресторани. Я не планую відзначати Новий рік. Настрою немає. І бажання немає. Чи доводиться зараз відмовляти собі в чомусь? Утискатися? Ну, так. Замовлю щось дороге, потім думаю: ні, це занадто. На ці гроші можна було б купити щось корисне для наших бійців.

Катерина рубає з розмаху, як сокирою тюкає. Мимоволі уявляєш, як сидиш у кафетерії за кавою з тістечком і щойно потягнув його до рота, як з'являється Ножевнікова з сумками гуманітарки і всілякими масксітками-тепловізорами, і ти давишся цим тістечком і намагаєшся сховати почервонілу від сорому морду.  

- Але я не засуджую нікого. Сім'ї, в яких є діти, зобов'язані влаштовувати свято. Тому що діти не повинні страждати. Моєму синові вже 16 років цього року, і ми святкувати не будемо.

Штекель (старший) і Ганул (поки що єдиний) сказали, що ще не знають, що їстимуть на Новий рік. Головне, щоб не один одного поїдом.

Ну а нам пора готуватися до свят. А то всіх качок розберуть!

Автор — гастрооглядач «Думської» Дмитро Жогов