В одеській бібліотеці написали диктант національної єдності  

Майже вся Україна стежила вранці за написанням диктанту національної єдності. Всі великі бібліотеки країни надали свої читальні зали для охочих випробувати себе в українському правописі.

Прямі включення відбулися з Харкова, Чернівців та Одеси, а текст 21-го за рахунком радіодиктанту під назвою «Слідом за пам'яттю» написав та надиктував відомий український письменник Юрій Андрухович, передає кореспондент «Думської».

У читальній залі Одеської національної наукової бібліотеки зібралося близько 60 осіб різних національностей та професій. Був навіть представник далекої Нігерії.

«Моя рідна мова французька, я лише місяць в Україні, – каже нігерієць Елвіс Вангу. – Українська мова для мене дуже складна, але дуже цікава».

Працівник Одеської національної наукової бібліотеки Олеся Кривогус дуже переймалася напередодні диктанту.

«Хвилювальна та дуже важлива подія для всіх українців пройшла сьогодні. Справді, відчувається свято, люди об'єдналися, щоб поспілкуватися українською та порадіти за нашу Україну і мову, яка в нас пречудова, і ще раз нагадати всьому світові, що ми маємо рідну землю і свою прекрасну культуру», — каже вона.

«Я не готувався, але мені було цікаво, — розповів журналіст Володимир Геник. – Текст по-справжньому андруховичевський, я дуже люблю цього письменника і багато перечитав його книжок. Текст гарний, але було два складних речення, які я не встиг написати. Я отримав задоволення від диктанту, від мови, яка єднає, і дуже гарно, що прийшло багато людей».

«Місія нашого заходу така, що об'єднує, – каже продюсерка філіі «Суспільного» на Одещині Олена Кваша. – Ми хотіли, щоб диктант національної єдності виконав своє завдання об'єднати людей, які шанують українську мову, які хочуть її вчити. Ми дуже хвилювалися, щоб усе пройшло з дотриманням карантинних нормативів, але все добре».

Треба відмітити, що читальна зала бібліотеки погано пристосована для подібних заходів – вона проектувалась так, щоб люди, які працюють з книгами та періодикою, не заважали один одному. В результаті там погана акустика. Голос Андруховича, багаторазово відбиваючись від стін величезного приміщення, перетворювався на кашу, через що доводилося прислухатися. Хтось пропускав деякі слова і навіть речення.

Але всі учасники заходу, які стали на час диктанту студентами, погодилися, що це був добрий досвід у освоєнні рідної мови.

Автор — Сергій Смолєнцев