Мерія навмисно затягує рішення про знесення пам'ятника Катерині II 

Мерія ніяк не може визначитися, чи має повноваження демонтувати пам'ятник Катерині ІІ на однойменній площі.

Історико-топонімічна комісія при муніципалітеті відклала розгляд цього питання, передає кореспондент «Думської».

Члени комісії, від якої вже давно вимагають висловитися щодо знесення пам'ятника, не наважилися розглядати це скандальне питання. Юридичний департамент близько місяця тягне із відповіддю на питання про статус монумента, нарікають «перейменники».

«Незрозуміло, чи повноваження має історико-топонімічна комісія рекомендувати знімати пам'ятник. І тому ми чекаємо на висновок юридичного департаменту на цю тему. Якщо вони скажуть, що ми можемо приймати такі рішення – ми за це голосуватимемо. Але я особисто вважаю, що більшість членів комісії проголосують за те, щоб Катерину зберегти. Особливо з урахуванням того, що деякі з них брали участь у встановленні пам'ятника», — розповів Петро Обухов.

Обухов додав, що на охорону «скульптурної групи у складі пам'ятника засновникам Одеси» витрачають більше 2 мільйонів гривень на рік, адже статуї внизу монумента – музейні.

Зазначимо, раніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив про готовність узгодити знесення пам'ятника, зазначивши, що руйнувати його не обов'язково.

Нагадаємо, оригінальна Катерина з'явилася на площі 1900 року. Після революції пам'ятник було знесено. Фрагменти бронзової цариці та постаті засновників Одеси опинились у краєзнавчому музеї.

Постамент був спочатку короткочасним притулком голови Адама Міцкевича, потім величезної голови Карла Маркса, пізніше заміненого на пам'ятник на повний зріст. Втім, гіпсовий Карл Маркс виявився нестійким і його здуло сильним вітром. Надалі понад десяток років Одесу «прикрашав» порожній постамент. Під час окупації румуни намагалися встановити пам'ятник Гітлеру. Вже після війни на початку 1950-х старий постамент демонтували. А 1965 року на площі поставили пам'ятник Потьомкінцям, який простояв тут до літа 2007 року, коли його перенесли на Митну площу, до бюста матроса Вакуленчука.