В Одесской области в тоннеле столкнулись фура и легковой автомобиль: пострадали три человека  

Morgot 10 августа, 14:36     +6      

Походу один нёсся в тоннель, а другой ехал с выключенными фарами…

Бригадир 10 августа, 14:36     +2      

Это ж надо быть таким дебилом.

Неравнодушный 10 августа, 14:43     +1      

Маленька неуважність і стільки горя, в тому числі і собі самому.

До речі, у цій справі сьогодні слухалася моя апеляційна скарга на обрання найсуворішого запобіжного заходу. На жаль, аргументи захисника не були почуті судом і як на автопілоті запобіжний захід залишили без змін.

У Малинівському районі Одеси п'яний водій зніс електроопору: пасажирка авто у лікарні  | Новини Одеси

Вважаю що в цій ситуації підзахисний міг спокійно знаходитися під домашнім апештом до вироку суду. Від того що він буде продувжувати знаходитися в СІЗО, нічого вже не зміниться. Підзахисний дуже просив суд змінити запобіжний захід з тим щоб разом з чоловіком померлої рідної сестри пережити це велике горе, яке сталося з його вини, щоб проститися з сестрою по-людськи і хоч якось зменшити біль чоловіка загиблої сестри від втрати дружини. Суд начеб то і правий, виходячи тільки з тяжких наслідків ДТП, але чисто по народному залишається  моральна біль від нерозуміння  всієї цієї трагічної ситуації в комплексі.

Dmitry nevajno 10 августа, 14:43     +17      

а знак Уступите дорогу, для кого?

Великолепный 10 августа, 16:21     -11      

Если водитель легкового авто выживет, то ему придётся оплачивать ремонт грузового автомобиля, а свой сдать в металлолом.

Неравнодушный 10 августа, 17:00     +1      

Для об`єктивності все-таки приведу текст апеляційної скарги:

Вважаю обраний найсуворіший запобіжний захід в ситуації, яка склалася між рідними людьми, несправедливим і незаконним, адже: мій підзахисний  допустив рокову життєву помилку, в результаті чого померла його найрідніша людина – сестра, з якою у нього були найближчі родинні стосунки,  він щиро кається, сам себе засуджує і карає за те що сів за руль в стані алкогольного сп`яніння, щиро визнає свою вину, бажає віддати належне потерпілому – чоловікові сестри, з яким у нього давні дружні  відносини, з яким хоче розділити горе, яке сталося за його вини, має міцні соціальні зв`язки, у нього залишились 2 брати і сестра (діти-сиріти, які виховувалися в інтернатах для дітей-сиріт області, з померлою сестрою були найближчі  родинні стосунки з Ізмаїльського дитячого будинку),   працює без офіційного оформлення, раніше не судимий, ніколи не притягувався навіть до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем попередньої офіційної роботи і за місцем мешкання  друзями, характеристики від яких долучені судом до матеріалів провадження.
Зовнішньо вся ця ситуація виглядає як  трагічна ДТП, яка призвела до смерті людини, але насправді не просто людини, а найріднішої людини у житті мого підзахисного, що  надає йому великі душевні муки і страждання в час, коли він не може розділити це горе  з чоловіком загиблої сестри та іншими родичами і хоч якось розрадити цю дуже тяжку життєву ситуацію.
Слідчий суддя розглянула клопотання формально, адже ніхто підозру не спростовує, а навпаки, визнає і щиро кається. Не було ніякої необхідності формально писати про обгрунтованість підозри. Це свідчить про формальний розгляд клопотання прокурора, адже ніхто не просив слідчого суддю вирішувати питання винуватості, яке беззаперечно встановлене і вина визнається з самого початку розслідування.
Юридична оцінка ризикам, передбаченим ст.177 КПК України,  надана формально і необ`єктивно. Ніяких доказів того що Г. може вжити заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду прокурором не надано і такі твердження слідчого судді є голослівними. Адже Г. з місця ДТП не скривався, очікував  прибуття поліції і швидкої допомоги.

Неравнодушный 10 августа, 17:01     +1      

Який може бути незаконний вплив на потерпілого, з яким до ДТП були щирі дружні відносити? Горе рідних людей тільки об`єднує.
Таким чином, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України суддею не доведений і є припущенням.
Також, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є припущенням і надуманим, так як підзахисний сам себе карає за цю страшну життєву  рокову помилку, яка призвела до трагічних наслідків. Ніколи до цієї ДТП нічого подібного в поведінці підзахисного не було, навіть до адміністративної відповідальності ніколи не притягувався.
Таким чином, ризики слідчим суддею не обгрунтовані і є припущеннями, що недопустимо при вирішенні такого питання як обрання найсуворішого запобіжного заходу.
В ухвалі наведено багато теоретичних міркувань слідчого судді, але всі вони не на  користь прийнятого нею несправедливого і незаконного рішення. Підзахисному приписано таке, чого взагалі не може бути ні за яких обставин. (ризик п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Слідчий суддя неправильно зробила висновок про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, навіть не згадала про численні позитивні характеристики, які сама долучила до матеріалів провадження. Це свідчить про те що текст  ухвали був заготовлений зарані  до судового засідання, так як доводи адвоката зовсім не враховані, наче їх і не було заявлено суду.
Ухвала виписана з явним обвинувальним ухилом на підставі припущень, які нічим не підтверджені.
Доводи адвоката зовсім не враховані, так як їм не надано аналізу на противагу обширного «аналізу» доводів прокурора.
Постановлена ухвала несправедлива навіть з чисто людських міркувань, незаперечно і неспростовно підтверджених доводами захисника.
 Незважаючи на тяжкі наслідки ДТП, за ситуації що склалася між родичами,  можливо обрати Г. більш м`який запобіжний захід.
Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, вбачається невідповідність висновків суду, викладених у  судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.