«У політику не заглиблююся»: одеситів запитали, які регіони зараз перебувають в окупації (відео)
Поки українські воїни захищають Україну від загарбників, а політики намагаються вести переговори з країною-агресором, ми вирішили запитати в одеситів, чи пам'ятають вони, які території зараз перебувають під тимчасовою окупацією.
На даний час загарбники контролюють частину Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей, а також Крим.
Чи всі жителі міста пам'ятають про це, дивіться в нашому відео.
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Недаремно в народі говорять що якщо не будеш цікавитися політикою, то політика зацікавиться тобою. Я не знаю як можна жити і не знати що відбувається в твоїй рідній країні.
А ось інформації про події в сусідніх країнах, таких як Румунія, Молдова, Угорщина, Болгарія, Словаччина, Чехія, Польща, дійсно дуже мало.
Наприклад, про Румунію я тільки знаю що конституційний суд скасував там результати першого туру попередніх виборів президента, який не без допомоги кремля пробивав собі дорогу в президенти, потім знаю результати других виборів після тих скасованих і другого туру голосування, на яких переміг проєвропейський політик, який з розумінням і симпатією ставиться до України. І більше нічого у нас про Румунію не говорять. Може треба більше говорити про сусідів?
Може, для початку треба навчитися хоча б нормально формулювати думки, а не писати суцільну словесну діарею. Бо з таким стилем викладу — не те що про сусідів, про себе нічого толком не зрозумієш. Та й дивує, як ти про політику міркуєш, коли ледь з географією дружиш.😁
Тяжко мешкати в нерідній країні, навіть коли побут на висоті?
Я, наприклад, 15 днів не був в Україні, добре приймали в Іспанії, країна дуже сподобалася, приємні прогулки, екскурсії, враження, але коли повернувся в Україну через угорсько-український кордон, відчув себе дома.
За 65 років уперше виїхати за кордон — це не туризм, це як з печери вийти й здивуватись, що світ кольоровий. А повернення в Україну — це не «відчув себе вдома», це просто шлунок згадав, як виглядає пісна гречка на кухні тещі. Бо коли своєї хати нема, то й "додому" — це гучне слово для чужої квартири.
Моральный фон от тебя — это как запах от мусорного бака: устойчивый, вездесущий и никому не нужный. Оставь свои видосики для тех, кто ещё не умеет читать и не в состоянии думать самостоятельно.
«Російськомовні громадяни України, хто ви є? Українці чи росіяни? До якої нації ви себе відносите? Сергєй Лавров прямим текстом говорить, що росія вбиватиме вас, ваших дітей доти, доки ви розмовляєте російською мовою. Бо для них ви СВОЇ. Ви носії їхнього руского міра. Розмовляючи російською, ви демонструєте свою приналежність до їхньої «великої» культури. Кремль використовує вас як інструмент для просування своїх наративів і інтересів. 11 рік війни показав, що лагідна українізація не працює, покладатися на свідомість рускоговорящего насілєнія марна справа. Щоб зберегтися як нація, держава має поставити жорсткі рамки. Робіть вибір до якої нації ви себе відносите. Якщо ти українець, за Україну, маєш громадянство, то розмовляй українською, демонструй свою приналежність до української культури і виховуй українців. Якщо ж ти відчуваєш себе росіянином, тобі близька російська культура, російська мова — це теж ок — пакуєш валізи і прямуєш на історічєскую родіну, на матушку рассєю. А не будеш її будувати в Україні. Нагадаю, ми живемо не в мирі, а у війні, яка триває більше 300 років. Зараз на терезах — збереження української нації і комфорт рускоговорящего насілєніє. Держава довгий час обирала останнє, не розуміючи, що це і призвело нас до боротьби за виживання. Кожна наша поступка щодо російської мови, церкви коштує нам тисячі, сотні тисяч жертв у майбутньому. Не в них проблема лише. Проблема в нас самих. Ми ніяк не можемо встановити кордони і правила у своєму домі (на своїй землі).»
Украина со своим мовним питанням гдето в средневековье находится. Во всем цивилизованном мире в стране по нескольку языков государственных, а у нас людей делят на правильных и нет
Wes Ви відвертий прихильник кремлівських фашистів, бо відомий лавров щойно заявив:«Росія не може залишити міліони російськомовних українців, під владою хунти Зеленського»!
Wes ввімкнув дурня, бо він знає, що ніде у світі не дають громадянство, без іспита на знання державної мови! Україною керували дурні, або вороги, бо роздавали паспорти без усіляких правил! Що зробила пострадянська Литва? Усі претенденти на громадянство здали іспити, хто не знав мови, отримав Паспорт НЕГРОМАДЯНИНА!
Дурнику, твоє «нешкідливе» "взято з ФБ" загрожує відкриттям кримінального провадження. Якби ти хоч трохи тямив у юриспруденції, то усвідомлював би це.
1. Наведене висловлювання:
Порушує ст. 10 і ст. 24 Конституції України;
Містить ознаки складу злочину, передбаченого ст. 161 КК України;
Є проявом мовної дискримінації за національними та культурними ознаками;
Не може бути виправдане свободою слова, оскільки створює атмосферу ворожнечі.
2. У разі масового поширення (через ЗМІ, соцмережі, офіційні платформи), це висловлювання може стати підставою для відкриття кримінального провадження, а також громадянського позову про захист честі й гідності.
Останнім часом дуже часто потрапляю на ось такі інтерв'ю. Складається враження, що хтось навмисно намагається нацькувати всю іншу Україну саме на Одесу і одеситів. Цілком зрозуміло, що кількість дебілів серед молоді зашкалює, але це повсюди, на тільки в Одесі. Але створюється суспільна думка, що Одеса це ватне місто. Дехто забув, де саме було зупинено руську весну 14-го, та і 22-го теж. Але дуже насторожує це цькування…Для чого це робиться?
— Тату, нас одразу розстріляють, чи спочатку вирвуть нігті й прострелять коліна? — Не знаю, синку, я політикою не цікавлюсь. ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ----- У свій час, приблизно в 1930-х роках, Абдрушин (Оскар Ернст Бернхардт) вказував на серйозну проблему духовної деградації людства та втрати зв’язку з вищими джерелами пізнання. У своїх працях Абдрушин наголошував, що перевантаження розуму марною інформацією заважає Духу людини сприймати Істину. Він зазначав, що внаслідок цього Дух «в’яне, повністю задавлений тягарем шлаку», і людина втрачає здатність до духовного сприйняття, залишаючись у полоні земної марноти та жадібності.
Абдрушин у своїх текстах малює образ людства, що втратило «зв’язок з Істиною» через надмірну активність розуму й інформаційне перевантаження. Але це твердження має низку серйозних філософських слабкостей: Сучасна філософія (Габермас, Адорно, Дерріда) підкреслює, що розум — не ворог духовності, а засіб її осмислення. Раціональність дозволяє відрізняти глибоку ідею від маніпулятивної догми. Усе, що не піддається мисленню, легко піддається маніпуляції.
Фуко, Ліотар, Бодрійяр доводять: немає єдиної Істини, яку нібито може «вловити Дух». Істини — це завжди соціальні, культурні, історичні конструкції. Їх потрібно не відчувати, а аналізувати, деконструювати, осмислювати.
Проблема не в кількості знань, а в нездатності їх обробляти. Головна хвороба сучасності — не перевантаження розуму, а лінь думати, заміна аналізу на «віру», а аргументів — на інтуїції та містицизм.
Думська в Viber
32
8
3
1
1
3
2
1
1
2
6
1
