|
11 жовтня 2025, 16:55 Читать на русском
Від метро до пам’ятника Кіану Рівзу: що просять одесити у петиціях та як демократія перетворюється на іроніюНа міському сайті вже давно працює платформа «Соціально активний громадянин», де кожен одесит з пропискою може зареєструвати петицію або підтримати вже наявну. Якщо ініціатива набере тисячу підписів, її протягом трьох робочих днів зобов'язані опублікувати на офіційному сайті мерії, а потім направити на розгляд міському голові. Це дієвий інструмент цифрової демократії, який дозволяє напряму впливати на рішення міської влади. Втім, одесити користуються ним украй пасивно. Чому шанс змінювати місто власним голосом часто лишається нереалізованим – розбиралася «Думська». Усього через портал «Соціально активний громадянин» пройшло близько 250 петицій. Нині активні всього 13, і частина з них виглядає швидше іронічно, ніж серйозно. Серед прикладів – пропозиція встановити на місці пам’ятника Катерині монумент Кіану Рівзу, перейменувати провулок Вільгельма Габсбурга на провулок Оззі Осборна чи побудувати метро після війни (чому це неможливо, знає кожен першокласник, а про альтернативу можна почитати тут). Очевидно, що подібні ініціативи не здатні зібрати навіть півсотні голосів, не кажучи вже про необхідну тисячу. Але й більш прагматичні пропозиції рідко знаходять підтримку. Одесити не поспішають голосувати за демонтаж якоря-серця, автором якого є пропагандист путінського режиму Артемій Лебедєв, а також за знесення пам’ятника Пушкіну. З початку року підтримку отримали лише два звернення – про перейменування провулка Ніни Онілової на честь одесита, загиблого героя Юрія Слєпченка та про надання статусу місцевого значення Народному меморіалу пам’яті загиблих військових. За думкою психологів, тут спрацьовує ефект натовпу – коли під петицією мало голосів, то й люди не хочуть приймати в цьому участь. «Якщо ми бачимо багато лайків під постом, то з більшою ймовірністю його прочитаємо; якщо в акаунта багато підписників – теж підпишемося, – пояснює психолог Ольга Китик. – З петиціями те саме: масове простіше підтримати, ніж висловити своє. Люди бояться осуду, тому іноді вважають за краще нічого не робити, щоб не потрапити під критику. У когось може і є ідея, як змінити місто, але вони бояться її озвучувати публічно. Думать: «Кому це потрібно?», «Це нікому не цікаво», «Таке вже було», «Мене не питали» і т.д. Для деяких потрібніший поштовх ззовні, щоб їх закликали до дії». У масштабах країни ситуація протилежна – кількість петицій стабільно збільшується. І це не випадково – адже, на думку експертів, саме в умовах війни такі ініціативи відображають відповідальність громадян та їхнє бажання брати участь у житті країни. «Зростання кількості петицій до влади за останній час є виразом намагання покращити показники процесів, що мають безумовну важливість в економіці, символічному капіталі, підтримці Збройних Сил України. Петиції важливі, бо у період воєнного часу стають маркером відповідальності громадян. Однак в умовах сучасності спрямування петицій може також знаходитись у суто політичному вимірі, для реалізації власних інтересів окремих соціальних груп чи партій. В цілому зростання кількості петицій є позитивним моментом, оскільки демонструє небайдужість громадян до ситуації в країні, та кожному регіоні», – розповів політолог Михайло Шабанов. При цьому експерт попереджає: деякі звернення можуть перетворюватися на інформаційний шум або інструмент самореклами. Тому, перш ніж ставити підпис, варто оцінювати не тільки зміст вимог, але й те, хто саме стоїть за ініціативою. СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фотографии: Снегопад и гололед: в Одесской области ожидается ухудшение погодных условий (фоторепортаж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

















