Віщий «Сон Йосипа»: одеський музей показав німецький живопис із фондів  

Відкриття виставки «Грані століть. Живопис Німеччини XVI-XX ст. із фондів» відбулося в Музеї західного та східного мистецтва (Італійська, 9).

Німецьке мистецтво становить значну частину колекції західноєвропейського відділу музею, включаючи живопис, малюнки, гравюри, порцеляну, скло, меблі та книжкові видання. Метою цієї виставки є показ картин німецьких майстрів із фондів музею; деякі з них, після реставрації та дослідження, представлені вперше.

Як розповіли в дирекції музею, 23 січня у Німеччині у Берлінській картинній галереї відкривається велика виставка 60-ти живописних творів із одеської експозиції.

«Підготовка проєкту тривала близько трьох років, — сказав на вернісажі директор ОМЗСМ Ігор Поронік. – Це, мабуть, найпотужніша виставка нашого музею за кордоном за 100 років. Вона буде відкриватися на дуже високому рівні, там буде президент Німеччини Штайнмайєр і наші два міністри, такий приклад культурної дипломатії. Наразі в усіх країнах, які нам допомагали, настрій трохи змінюється, бо випливають якісь такі моменти корупції, розкрадання і так далі. А коли німці бачать, що шедеври світового рівня збережені, то інша річ, це зміцнює позицію тих людей, тих партій, які допомагають нам».

Це перша можливість знайомства європейських глядачів із чудовою колекцією Одеського музею західного та східного мистецтва, а в цей же час одесити можуть побачити оригінали картин німецьких майстрів різних століть на виставці тут. Виставка представляє творчість Хрістіана Дітріха, Даніеля Ходовецького, братів Ріпенхаузенів, Карла Блехена, Ойгена Дюккера, Отто Браузеветтера та інших митців. Дюссельдорфська, Берлінська та Дрезденська академії, до яких належали автори, мали власне обличчя.

«Ми обрали 28 картин, серед яких 20 мають авторський підпис, — наголосила Ірина Глєбова. – Деякі мають дату створення. Але залишаються ще вісім, шість з яких були атрибутовані нашим науковим колективом. Я особисто займалася деякими картинами невідомих німецьких митців XIX століття. А картин із позначками «Невідомий художник» в наших фондах зберігається чимало. У шести випадках мені вдалося назвати імена авторів, розшифрувати підписи. Не всі картини мають рами, це пов’язано з технічними проблемами».

Ще однією важливою особливістю цієї експозиції є різноманітність не тільки жанрів живопису (портрети, пейзажі, релігійні та історичні сюжети), а й різні стилі (академізм, романтизм, бідермайер, модерн). Слід зазначити, що виставка не змогла б відбутися без реставраторки олійного живопису музею Ольги Куцан, яка спеціально для неї реставрувала кілька картин («Сон Йосипа» майстерні Антона Рафаеля Менгса, «Руїни вежі» Карла Блехена, «Краєвид з будинками» Едвіна Дессауера). Загалом у різний час над порятунком творів німецьких художників працювали реставратори Одеської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, за що їм низький уклін.

«Пейзаж з птахами і білкою» Йоганна Фрідріха Зойпеля (1786) став найстарішою картиною, якій було повернуто ім’я її творця. Цікаво, що серед живописців-німців траплялися італомани, як Генріх Яккель (1840-1876), чий «Італійський краєвид» зображає куточок озера Лаго-Маджоре на кордоні Швейцарії та Італії. Оповиті серпанком гори, високе південне небо, старовинний монастир на передньому плані та спокійна блакить води відтворені з надзвичайною майстерністю, нині немодною. Чарівний «Сад з будинком», як встановлено, належить пензлю не німецького, проте австрійського пейзажиста Леопольда Мунша, який експериментував із картоном, наклеюючи його на дерево, далі автор писав по ньому олійними фарбами.

Наші мистецтвознавці також з’ясували, що один «нерозбірливий підпис» під «Сільським пейзажем» належить Карлу Штульмюллеру (1851-1930), а картина «На каналі» написана Фріцем Вухерером (1873-1948).

Деякий дисонанс внесла інсталяція, що нагадує про війну, зроблена з використанням порожніх рам. За цю частину проєкту відповідальність на себе взяв Ігор Поронік. Тривожність присутня зараз у музейній роботі, від неї ніде дітися.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва