Відновити себе і країну: в Одесі обговорили, як надати ветеранам надійний тил (суспільство)

Подолати прірву непорозуміння між захисниками, що повертаються з фронту та суспільством. Допомогти їм розпочати власний бізнес, відновити себе та країну. Ці непрості завдання стали предметом обговорення учасниками дискусійної панелі «Взаємодія ветеранів, бізнесу і громад».

Це вже третій захід з серії «Тактика діалогу» ініційованої одеським осередком ГО «Захист Держави».

В заході взяли участь представники ветеранських організацій, реабілітаційних центрів, бізнес спільнот, науковці. За даними соціологічних досліджень близько 70% захисників після війни хотіли б мати власну справу. Але розпочинати її наважуються одиниці. І навіть влаштуватися на попередню роботу після фронту багатьом складно, — говорять захисники.

У цивільного суспільства багато упереджень що до ветеранів, — пояснює Єлена Підопригора, директорка міжнародного БФ Борд «Разом сильніші». — Хтось вважає їх агресивними, хтось, що вони за роки війни втратили професійні навички. Але наші захисники, як ніхто вміють діяти в умовах кризи, тримати удар! Це ж унікальне надбання для сучасного бізнесу».

^{Єлена Підопригора}

Про переваги ветеранів в бізнесі говорить і голова БФ «Фонд Терентьєва» Роман Терентьєв. «Війна добре навчає долати будь-які перешкоди, розв'язувати проблеми. Ті, хто був на фронті добре розуміють, що таке працювати в команді та що таке відповідальність. Бо це питання виживання. В бізнесі теж саме».

Але є вимоги й до самих ветеранів. Під лежачий камінь вода не тече, говорять в народі. Треба діяти, а не чекати. «Я вважаю, що хлопцям не треба очікувати, що хтось прийде, та вирішить всі питання, — продовжує Роман Терентьєв. — Треба самим звертатися до організацій, фондів, щось робити, об’єднуватися, виходити зі своїми пропозиціями. Так, в нас існує велика прірва між суспільством і ветеранами. Їх не чують, не розуміють. Особливо в маленьких громадах. Але разом ми зможемо подолати цю прірву».

^{Роман Терентьєв}

Саме для того, щоб об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін, одеський осередок ГО «Захист держави» анонсував запуск нової платформи «Надійний тил». Вона покликана стати центром підтримки для військових, ветеранів, їхніх родин та внутрішньо переміщених осіб. Ідею назви запропонував ветеран і партнер організації ветеран та голова БО «Це важливо» Денис Жарков.

«Ми хочемо в межах цієї платформи зосередитися на трьох головних напрямках допомоги, — говорить керівник одеського осередку ГО «Захист Держави» Олексій Земляний. По-перше, це юридична допомога: індивідуальні консультації, зокрема щодо соціального забезпечення, пільг та питань, пов’язаних зі службою захисників. А також напрацювання змін до законодавства. По-друге, мова йде про фізичну та психологічну реабілітацію ветеранів та їх родин в партнерстві з медичними установами та громадськими ініціативами, зокрема Центром реабілітації матері та дитини. І третє – створити бізнес-інкубатори для ветеранів. З навчанням, менторською підтримкою, доступом до мікрогрантів на запуск власної справи та працевлаштування».

^{Олексій Земляний}

Сьогодні багато фахівців сходяться на думці, що держава не може впоратися з усіма проблемами, що виникають у взаєминах ветеранів і громад. Навіть не дивлячись на запроваджені програми підтримки та пільги. Бо їх реалізація викликає багато нарікань. Тому на допомогу і приходять громадські організації. Але і тут іноді виникають непорозуміння, — розповідає Єлена Підопригора, директорка міжнародного БФ Борд «Разом сильніші».

«На мій погляд, стосунки суспільства та ветеранів повинні будуватися на партнерських засадах, на рівних. Не треба супер опіки чи героїзації, це напружує захисників, що повертаються з війни. Хочете допомогти – спочатку спитайте ветерана, чи потрібна йому ваша допомога? По-друге, не повинне відбуватися нічого для ветеранів без самих ветеранів. Щоб цивільні не вигадували зайвого. А головне — нашим захисникам потрібна шана та подяка.  І я говорю про людяність, а не про показуху».

Не треба людині «причиняти добро», на власний розсуд, — попереджають захисники і бізнесмени. Треба зробити так, щоб бажання змінити своє життя на краще з’явилося в нього самого. І тут важливу роль грає оточення, родина.

«Людина має увійти в соціум, як до дому, — розповідає Наталія Одарій-Захарʼєва — генеральна директорка Українського медичного Центру реабілітації матері та дитини. – Відчути себе захищеною та потрібною. Але, за нашим досвідом, реабілітації сьогодні потребують не тільки самі ветерани, а вся родина. І діти і старики повинні відчувати себе захищеними. Тоді випадків домашнього насильства стане менше. І буде кому будувати майбутнє».

^{Наталія Одарій-Захарʼєва}

Результати непорозумінь в родинах фахівці реабілітаційного центру спостерігають на власні очі майже щодня. Тому і планують започаткувати у себе саме родину реабілітацію. Бо вважають її більш ефективною.

Майже всі, хто перебуває в Україні, щодня чує повітряні тривоги, працює під загрозою для життя, потребує професійної допомоги, — вважають психологи. Бо ми навіть не розуміємо якому стресу постійно піддаємося. «Тривожність, апатичність, стан паніки та хаосу,- ось що я спостерігаю зараз у багатьох людей навкруги, — розповідає психологиня Марія Єлесіна. І це природна реакція на ненормальні умови існування. І наша психіка починає пристосовуватися. Хтось сміється, хтось плаче, хтось поринає з головою в роботу, — все це адаптаційні механізми. Звичайно важко існувати в світі, в якому не можеш нічого планувати, який постійно змінюється. Але коли поруч є людина, яка тебе розуміє, стає легше. А ще одеситів в усі часи рятувало відчуття гумору».

За словами політолога Михайло Шабанова не треба вважати, що суспільство не сприймає чи відштовхує ветеранів. Це не так. Певним маркером може бути ставлення до них молодої генерації українців, зокрема одеситів. Сьогодні молодь активно підтримає громадські ініціативи що до військових, ветеранів, шанують та допомагають. І це вселяє надію.