Власна класика та балетомани біля станка: триває «Оксамитовий сезон в одеській Опері» (фото, відео)

Повним ходом іде ІХ фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері».

Ефектним початком став авторський проєкт театру, концерт «VLASNE. Ukrainian Project. Чотири століття української музики: від Бортнянського до Вакарчука». Цю яскраву програму вже полюбили глядачі, вона й справді є путівником сторінками вітчизняної музичної культури.

Очікувано феєрично пройшла в межах фестивалю прем'єра минулого 214-го сезону, опера Доніцетті «Дон Паскуалє», хоча спека вельми дошкуляла виконавцю головної партії Юрію Дудару: стрункий артист вимушений співати у костюмі з товщинкою, а штучне пузце гріє не на жарт! Оригінальна постановка режисера Лінаса Зайкаускаса відправила, нагадаємо, всіх дійових осіб на борт пароплаву, де вони почуваються пасажирами круїзу.

Нова імпреза «Музичний Всесвіт Віталія Губаренка», присвячена 90-річчю композитора, пролунала в арт-просторі бельетажу. Концерт для справжніх музичних гурманів у виконанні камерного оркестру під орудою Ігоря Шаврука та солістів (нарешті Юрію Дударю не заважала дошкульна товщинка!) запросив слухачів у дивовижний, багатовимірний світ нової української музики.

Про творчість композитора Губаренка йшлося й на арт-форумі «Одеська національна опера в контексті часу: актуальні питання розвитку музичного театру. Мистецтво vs війна», в якому брали участь (у тому числі й у онлайн-форматі) провідні музикознавці країни. Доцентка кафедри камерного ансамблю Одеської Національної музичної академії імені А.В. Нежданової Олена Базан спромоглася дослідити, систематизувати та видати збірку нот Губаренка, яку подарувала театру.

Учасники дискусії також обговорювали теми монетизації музичної діяльності в Україні, перспективи співпраці з культурними та креативними організаціями у Європі, грантові можливості та участь у міжнародних програмах для перформативного сектору. Як зазначила генеральна директорка-художня керівниця одеської Опери Надія Бабіч, допомогу зараз надають здебільшого недержавним творчим колективам, а наша опера, мовляв, «і так у золоті». Але ж варто пам’ятати, що від держави національний театр отримує не повністю кошти на зарплатню та оплату комунальних послуг, все решта заробляє сам, в тому числі й гроші на нові постановки.  

Цікавим прикладом монетизації творчості на «Оксамитовому сезоні» стане інтерактивний івент «Відкритий день балету в Одеській опері». Балетомани, які придбали квитки, 14 вересня прийдуть на екскурсію до театру, побувають на репетиції у балетному класі і навіть зможуть приєднатися до артистів біля станка!

Музичний критик з Харкова, докторка мистецтвознавства, професор Ірина Драч, говорячи про пропозиції української опери на виклики воєнного часу, потрактувала театр як укриття, де глядач може отримати своєрідну арт-терапію та порятунок від душевних потрясінь.

Торкнулася розмова й репертуарних планів: будуть нові постановки на музику українських композиторів, до кожної назви театр ставиться з максимальною уважністю, права на помилку зараз немає. Опера Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» постане у достовірнішій історичній подачі, ніж це було досі.

Продовжуватиметься тісна співпраця з музичною академією, студенти й випускники якої присутні на сцені нашої Опери. Найближчі три вечори фестиваль показуватиме вистави із запрошеними солістами, сьогодні, наприклад, почуємо у «Сільській честі» італійського тенора Альберто Профету в партії Турідду.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Екімбашяна