Від початку великої війни одесити накопичили багатомільйонні борги за воду: «Інфокс» попереджає про наслідки

Борги українців за комунальні послуги з початку повномасштабного вторгнення суттєво зросли. Експерти кажуть, що крім об'єктивних причин, як-от воєнні дії та окупація деяких територій, є й суб'єктивні — мораторій і війна для частини населення стали майже індульгенцією. Тепер для погашення заборгованостей у постачальних компаній з'явилися нові важелі.

Заборгованість одеситів перед «Інфоксводоканалом» становлять сотні мільйонів гривень, однак, як розповіли в компанії, городяни, як і раніше, отримують якісну питну воду і послугу водовідведення в повному обсязі.

«Загальна заборгованість — понад 450 млн грн, з них понад 364 млн - заборгованість саме населення. Я звертаюся до громадян України, споживачів міста Одеси, щодо допомоги не стільки «Інфоксводоканалу», скільки собі, тому що лише з вашими спільними зусиллями ми зможемо не тільки 24 години на добу надавати таку послугу важливу, як водопостачання, водовідведення, а й протистояти цій важкій ситуації, яка зараз склалася навколо нас. Тому що водоканалу потрібні гроші не тільки на заробітну плату, паливо, інші засоби для роботи, труби, технічні засоби, а й для того, щоб вчасно купувати реагенти, щоб вода була належної якості», — каже заступник начальника управління «Водозбут» філії «Інфоксводоканалу» Олександр Самбур.

Сьогодні у постачальних організацій на законодавчому рівні з'явилися додаткові важелі для стягнення боргів.

«На початку травня було внесено зміни до закону України про виконавче провадження, які набагато спростили процедуру цього стягнення і дали змогу накладати арешти на платіжні картки, розрахункові рахунки та відповідно стягувати кошти в рахунок погашення заборгованості», — розповіла юрисконсульт юридичного департаменту філії «Інфоксводоканал» Альона Щендрик.

Арешт на банківську карту накладає суд. Уже подано і розглянуто понад три тисячі заяв. Водночас, наголошують в «Інфоксводоканалі», під час підготовки таких матеріалів юристи підприємства враховують різноманітні чинники, не лише суму боргу.

«Береться також до уваги, чи взагалі здійснювала людина хоч якісь проплати, хоч маленькі проплати для того, щоб ця заборгованість не накопичувалася і не зростала надалі», — каже Альона Щендрик.

У законодавстві детально прописаний і сам процес блокування рахунків боржників.

«Виноситься постанова про арешт коштів боржника, надсилається до банківської установи в електронному вигляді, накладається електронний цифровий підпис, він надсилається до банку цього ж дня. Стягувач звертається до суду з відповідною заявою про видачу судового наказу, суд видає судовий наказ, стягувач передає його нам, ми виконуємо. Стягувач вирішує, яка сума стягнення, а суд вирішує задовольнити цю суму чи ні», — пояснив приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вадим Крецул.

Ще один учасник процесу повернення боргів за вже отриману населенням послугу — банк. Фахівці фінансових установ також роз'яснили процедуру блокування рахунків.

«Арешт накладається на рахунки і на суми, які вказані в постанові. Якщо в постанові не вказані суми, тоді банк накладає арешт на всі рахунки, які є у клієнта. Якщо ми отримаємо постанову, в якій зазначено, що боржник винен 500 грн, і на картці боржника є ця сума, тоді банк блокує тільки суму, зазначену в постанові, і тільки на тому рахунку, який вказано в постанові», — розповіла фахівець із комунікацій Приватбанку Анжела Дзиндзюра.

В «Інфоксводоканалі» нагадують, що судові розгляди — спосіб стягнення заборгованості з найзлісніших неплатників. Для інших випадків компанія розробила реальний план погашення боргів та їх розстрочку. Але для того, щоб розв'язати це питання без суду, потрібна відповідальність не тільки постачальника послуг, а й споживача.

«Договір розстрочки з двох частин, перша частина — це зобов'язання споживача і підприємства. Споживача — оплатити підприємству, щодо контролю, обліку цих платежів, споживач сплачує рівними частками протягом трьох, шести або 12 місяців», — розповів Олександр Самбур.