Волонтерство, физические упражнения, обнимашки и крепкая шутка: как справиться с паническими атаками и поднять боевой дух  

Война — страшное время. Кроме физической смерти и увечий, военные действия наносят тяжелейшие психологические травмы. Даже те, кто сейчас далеко от взрывов, находятся в зоне риска, что уж говорить о тех наших земляках, кто вынужден часами прятаться в бомбоубежищах, обнимая членов своей семьи и молясь, чтобы «братская» помощь российских нацистов не прилетела на их улицу.

Министерство здравоохранения Украины опубликовало полезную информацию о том, как пережить кризис и сохранить спокойствие.

По словам экспертов, чтобы быть готовым преодолеть любой кризис самостоятельно, а также уметь оказать психологическую поддержку другим, необходимо руководствоваться следующими правилами:

- будьте рядом с человеком, нуждающимся в помощи. Оставаясь рядом, вы можете помочь восстановить чувство уверенности и безопасности;

- активно слушайте. Важно внимательно выслушать человека, чтобы помочь ему пережить травмирующее событие;

- уважайте и признайте чувства человека;

- выявите заботу и окажите практическую помощь. К примеру, полезно будет связаться с кем-то, кто может побыть с пострадавшим.

Во время кризисной ситуации человек может чувствовать или переживать страх, ступор, плач, истерику, паническую атаку, нервную дрожь, агрессию. Для каждого из этих состояний разработана собственная система действий, которые помогут пережить этот период.

Как уже писал наш главный редактор, благодаря соцсетям и огромному потоку противоречивой, пугающей информации почти все население нашей страны испытывает стресс, сопоставимый с тем, который прямо сейчас бьет по психике солдат на передовой.

Психологи отмечают несколько состояний, вызванных влиянием продолжительного стресса. Эйфория и праведная злоба сменяется истощением, тревогой и апатией. Мозг вынужден защищаться от эмоционального прилива.

Чтобы избавиться от этих симптомов, психологи рекомендуют несколько действий:

- Обязательно спать. Если необходимо, то принимать для этого успокоительное.

- Не забывать пить воду, так обезвоженный организм не может бороться со стрессом.

- Установить себе график пользования соцсетями и делать паузы от чтения новостей;

- Не забывайте про физический контакт с родными и близкими. Обнимашки творят чудеса!

Еще один хороший способ борьбы с постоянным эмоциональным напряжением – это что-то делать. Подключайтесь к работе волонтерских центров, к строительству укреплений и баррикад, если есть соответствующая специализация – оказывайте психологическую помощь, юридические консультации, медицинские услуги. Не забывайте о домашних делах, уборке – это отвлекает от плохих мыслей и помогает не опускать руки.

Ну и напоследок, прекрасное средство от стресса – юмор. Хорошая, смачная шутка, меткий мем помогает посмотреть на проблему, кажущуюся неразрешимой под другим углом, отстраниться, выдохнуть. Подпишитесь на ФБ-аккаунт Егора Куртоголова из Дизель-студио. Шутки Егора патриотичны и жизнеутверждающие. Начинайте с них утро и все будет хорошо.

Коли ми переможемо, треба обов'язково зняти комедію про цю війну.

Так, саме комедію. Повний метр, який побачить увесь світ.

І про бандераавтомобіль, якому позаздрив би Бетмен.

І про гопніків, які захопили голіруч ворожий БТР.

І про циган, які вкрали танк у росіян.

І про бомжів, які збирали пляшки для коктейлів молотова.

І про бабуль, які шукали ворожі мітки і заодно замалювали по мікрорайону всі контакти закладчиків.

І про обісраних російських військових, яких гостинно прийняла добра українська бабця чаєм з пургеном, а тоді спалила одного прямо в уборній.

І про простого українського дядька, який голіруч з цигаркою в зубах переніс міну з дороги в лісопосадку.

І про те, як рашисти злякалися пам'ятника афганцям і обстріляли його.

І про те, як дівчина якомусь любителю слати дікпіки в месенджер дала номер рахунку для допомоги ЗСУ, а той переказав на нього гроші.

Як українські залізничники на Сумщині заманили ворожий бронетранспортер в тупик, і коли москвота «приїхала» — двох «туристів» пов'язали і здали теробороні.

І як голодні кцпскі солдатики крали продукти в супермаркетах.

І як ті дебіли прийшли прямо до відділення української поліції в Харківській області, щоб випросити трохи соляри, бо у них скінчилася.

І як русскій десант по старим картам спустився туди, де мав бути ліс, а опинився в голім полі і був тут же зразу пов'язаний.

І як одноразову десантуру скинули просто недалеко берега в Чорне море, а вода — 0 градусів, тероборона чекала на березі, щоб перестріляти, а непрохані гості самі передали власні м'ясо й кості рибам.

І як ворожий танк збив свій же гелікоптер.

І як у Миколаєві люди зловили і прив'язали мародера без штанів до стовпа, а поліцейський автомобіль, що приїхав на виклик, фарами підсвічував сраку.

І як власниця турагенції з організації сафарі в Занзібарі переказала передплату від російських клієнтів на допомогу українським військовим і скинула їм квитанції.

І про сафарі в Гадячі, коли їхала колона в Полтаву і заблукала, повернули на Гадяч, а там натрапили на наших мисливців, покидали танки й чухнули в ліс. А мужики відстрілювали їх по тому лісу.

Ще є баба Надя, як голос народу.

Якась добра жіночка, котра поміняла їжу на танк расіянській.

Дід Толя, який угнав БМП, причепивши його до свого трактора.

І як під Золотоношею впав ворожий літак, а люди усім селом ловили пілота, поки не спіймали.

І не забудьте про чела з Дніпра, який насрав на мітку.

І про капітана Тараса Остапчука, який утопив яхту віцепрезидента концерну з виробництва зброї «Ростех» – російського олігарха Олександра Міхеєва, щоб помститися за обстріляний у Києві будинок, а іспанський суд його виправдав.

І про кіберугрупування Anonymous, хакери якого поклали державні сайти РФ, запустили в ефір гарну українську музику і в загальний доступ злили базу даних, яка містила телефони, пошту та імена співробітників міноборони Росії.

І як грузини відмовилися заправити російський корабель і запропонували використати весла.

І про те, як цілий світ повторював: «Русский военный корабль, ИДИ НАХУЙ!»

Ні, Україна більше не сумна й пригнічена. Ніколи більше. Ніяких страждань. Честь, Гордість, Пам'ять для наших Героїв.

А ворогу — зневага цілого світу. Смішні й бридкі посіпаки хворого карлика.

Слава Україні!

P.S.; А в саундрек пустити лиш одне слово «паляниця», як його