Повернення мармурових крабів, худі бички та гігантські рапани: як знищення Каховського водосховища позначилося на морських мешканцях  

Рапани стали величезними — розміром з кулак, і чудово почуваються, а ось бички — навпаки — «схудли». А ще в Одеську затоку повернулися мармурові краби та червонокнижні морські коники.  

Усе це на власні очі бачив аквалангіст Інституту морської біології НАН Олександр Куракін. Майже за два місяці після підриву Каховської ГЕС він здійснив занурення на прохання прокуратури в рамках кримінального провадження щодо оцінки наслідків теракту.

Уперше з початку великої війни вчені змогли повноцінно зануритися на трьох локаціях (район мису Одеський північний, мис Малий Фонтан і мис Великий Фонтан). Там фахівці відібрали проби морської води та донних морських організмів. За словами Олександра Куракіна, кількість біологічної речовини, тобто залишків очерету, що заполонив узбережжя після вибуху ГЕС, значно скоротилася. Сьогодні вона мінімальна. На дні залишаються окремі гілки та корчі, але це вже зовсім не та картина, що була раніше.

І ще хороші новини — колонії мідій на глибині понад три метри практично не постраждали. Загинули лише ті, що розташовувалися в 1-1,5 метровому приповерхневому шарі, який зазнав колосального опріснення. Чудово почувається і рапана, яка стала практично гігантом. Значна її кількість розміром з кулак — тут зіграв роль той фактор, що після початку бойових дій її вилов практично припинився.

Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став і розквіт ракоподібних — сьогодні на одеському узбережжі збільшилися популяції креветки, яку в народі називають рачкою.

«На власні очі бачив усі види крабів, які водяться в наших водах, але що найдивовижніше, напевно вперше за років двадцять у масовій кількості виявлено мармуровий краб. Цей вид зустрічався до початку масштабного гідробудівництва на одеському узбережжі, але потім він практично зник. Також активізувалися раки-відлюдники. Бачив значну кількість червонокнижних морських коників, а ось морських голок практично немає, мабуть, ці види серйозно постраждали від опріснення. Усі види бичків на місці, але здебільшого представлені особинами невеликих розмірів, що не характерно для цієї пори року — очевидно, їм не дуже комфортно», — зазначив Олександр Куракін.

Гідробіологи подібні зміни пов'язують не тільки з наслідками підриву ГЕС, а й загалом із факторами ковіду та війни. Судноплавство практично зупинено, вже понад півтора року, кількість тих, хто купається, впала в десятки разів, фактично наше море зараз існує у форматі заказника або заповідника — його мешканців майже ніхто і ніщо не турбує, додає завідувач лабораторії прикладної гідроекології Інституту морської біології НАН Сергій Хуторний.

«Яскравий приклад — рак-відлюдник або діоген. Він оселяється в порожніх черепашках, які використовує як дім і тягає за собою дуже близько до берега. Коли тих, хто купається, багато, його просто механічно витоптують. А зараз антропогенний фактор зведений до мінімуму. Те ж саме з рапаною — раніше її просто вибирали майже в промислових масштабах навіть звичайні відпочивальники, а зараз — нікому. Тому для нас сьогодні критично важливо мати можливість доступу до моря продовжувати дослідження, яких ми, через об'єктивні причини, були практично позбавлені останнім часом».  

Автор — Ростислав Баклаженко, фото кандидата біологічних наук Сергія Кудренка