Ставка на Стокгольм. Чому шведські винищувачі стануть майбутнім Повітряних сил України і як Трамп прискорив цей вибір  

Винищувачі Gripen надійдуть на озброєння Повітряних Сил України з початку 2027 року Швеція безкоштовно передасть нам 16 літаків у модифікації C/D, ще 20 літаків варіанту E/F будуть закуплені за кошти, надані європейським кредитом.

Володимир Зеленський та Ульф Крістерссен підписали кілька документів у оборонній сфері. «Думська» вирішила розібратися, чому вибір припав на шведські літаки.

У релізі канцелярії уряду Швеції повідомляють, що країна дозволяє закупівлю до двадцяти літаків Gripen E/F, на що Україна планує виділити 2,5 мільярда євро з кредиту ЄС для підтримки України.

Після цього Швеція має намір передати шістнадцять літаків Gripen C/D у якості двосторонньої допомоги.

Переговори про постачання JAS-39 в Україну розпочалися ще на початку 2023 року під час першого візиту до нашої країни міністра оборони Пола Йонсона. Швеція була зацікавлена у продажу своєї високотехнологічної техніки, а також у її випробуваннях безпосередньо в бойових умовах. Тоді ж наші Повітряні Сили вирішили, що основою винищувального парку стануть F-16, однак не виключили закупівлю певної кількості «Гріпенів».

Треба розуміти, що сьогодні у світі існує серйозний дефіцит винищувальної авіації. Черга на отримання нових бойових літаків розтягується на кілька років. Навіть старі літаки, що стояли на озброєнні країн НАТО, купити практично неможливо. Про це свідчить не тільки досвід України, а й інших країн. Наприклад, Польща та Болгарія кілька років тому зіткнулися з гострою необхідністю оновлення свого авіапарку, однак не змогли швидко вирішити проблему.

Відразу після ухвалення рішення про створення так званої «винищувальної коаліції» з постачання Україні бойових літаків стало ясно, що єдиним робочим варіантом для нас буде постачання вживаних датських, бельгійських і нідерландських F-16, вироблених у 80-х роках минулого століття. Остаточне рішення про це було прийнято три роки тому — на червневому саміті НАТО 2023 року.

Варто зазначити, що США вже тоді відмовилися поставити нам свої літаки, переклавши це на європейських партнерів.

Однак отримання «Бойових соколів» (F-16), що бачили світ, було для нас лише тимчасовим заходом, що задовольняв нагальні потреби. Було зрозуміло, що рано чи пізно старі «ефки» вичерпають ресурс і ми знову опинимося без авіації.

Після приходу адміністрації Трампа стало очевидно, що про американський напрямок пошуків винищувачів можна забути — отримати з-за океану навіть стару техніку стало неможливо, а черга на отримання нових літаків розтягнулася навіть не на роки, а на десятиліття.

Ситуація з французькими «Рафалями» була трохи кращою, але також далекою від наших потреб, тому єдиним робочим варіантом залишалася Швеція.

Треба сказати, що шведи ще з кінця 40-х років минулого століття почали виробництво власних літаків. Військове керівництво цієї країни завжди розраховувало тільки на власні сили. Вони справедливо вважали, що закупівля та обслуговування американських, англійських або французьких зразків авіатехніки обернеться набагато більшими витратами, ніж опора на національного виробника.

Винищувачі «Тюнан», «Лансен», «Дракен», «Вігген» і «Гріпен» протягом останніх 70 років йшли в ногу з конкурентами, даючи зрозуміти, що перебувають на хорошому технічному рівні. Останній винищувач («Гріпен») має кілька переваг перед американським F-16 — це невеликі розміри, мала ЕПР (ефективна площа розсіювання), невибагливість в обслуговуванні та можливість базування з автобанів.

ВИБІР СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРА

Оглядач «Думської» Олексій Сухой вважає, що закупівля «Гріпена» — це не просто вибір винищувача, а нового стратегічного партнера.

«Пригадується старий анекдот, коли чоловік прийшов у магазин купити вудку, а купив позашляховик і катер для риболовлі на причепі. Це до того, що в даному випадку Україна дивиться далеко вперед. Зокрема, на постачання озброєння на багато десятиліть. Шведи виробляють не тільки «Гріпени», а й сучасні бойові машини піхоти, 155-мм самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси ближнього радіусу дії, снаряди та багато іншого. Можливості шведського військово-промислового комплексу охоплюють весь спектр сучасного озброєння. Все це вже не перший рік ми використовуємо для знищення ворога, і це стабільний постачальник, який знаходиться не за океаном, його політика набагато зрозуміліша і передбачуваніша», — зазначив оглядач.

Автор Сергій Смоленцев, архівні фото автора