Вибори президента США: нюанси підрахунку голосів, значущість Конгресу та українське питанняСьогодні, 5 листопада, у США проходять вибори президента. Попереду багато яскравих подій, не всі з яких будуть позитивними для України. Ми вирішили ознайомити читачів із низкою нюансів, які можуть здатися нам дикими та незрозумілими, але у США є нормою. За загальнонаціональним рейтингом, згідно з соцопитуваннями, певну перевагу має Камала Гарріс. Чи означає це, що в неї вищі шанси стати президентом? Ні. Гілларі Клінтон на виборах 2016 року набрала майже на три мільйони голосів більше, ніж Дональд Трамп, отримавши 65,8 млн проти 62,9. Проте в колегії виборників із результатом 304 на 227 переміг Трамп, і ні в кого навіть не було думки оскаржувати результат. Це далеко не перший випадок в історії американських виборів. Колегія складається з 538 виборників, яких делегують штати, і для перемоги потрібно набрати 270 голосів. Система передбачає, що кандидат, який переміг у штаті, отримує всі голоси його виборників. Тому неважливо, скільки виборців проголосувало за тебе у штаті — переможець отримує все. Є штати, традиційно «сині» або «червоні», які, відповідно, підтримують кандидатів демократичної або республіканської партії. Також є штати, що коливаються, де передбачити результат практично неможливо. Тому для перемоги так важливо зібрати голоси виборників зі штатів, що коливаються, і основні ресурси кандидати кидають саме туди. Чи означає це, що демократи можуть взагалі не займатися штатами опонентів? Ні. Одночасно проходять вибори до Сенату і Палати представників. Всередині кожного штату є республіканські округи і ті, що коливаються. В умовній Каліфорнії на окремому окрузі може обратися республіканець і навпаки. Повноваження президента великі, але без Конгресу він не може ухвалювати кардинальні рішення. Яскравий приклад: рішення про виділення допомоги Україні, яке потребувало згоди обох партій. На думку більшості експертів, після проведення довиборів до Сенату там може сформуватися більшість республіканців, а нижня палата — Палата представників — імовірно буде за демократами. Безумовно, хто б не переміг у президентських перегонах, повного контролю, найімовірніше, він не отримає. Після виборів 2020 року на початку підрахунку голосів впевнено лідирував Трамп, і тільки в останній момент ситуація змінилася на користь Байдена. Фальсифікації? Зовсім ні - річ у тім, що американці можуть достроково голосувати поштою, і з кожним роком цей спосіб стає дедалі популярнішим. Під час підрахунку спочатку, як правило, враховуються бюлетені тих, хто проголосував безпосередньо в день виборів, а тільки потім — поштою. Поштовим голосуванням, здебільшого, більше користуються демократи. Тож якщо під час перших підрахунків Трамп суттєво випереджатиме опонентку, це взагалі нічого не означає — потрібно дочекатися остаточних результатів. Окремо хотілося б торкнутися фігури республіканського кандидата у віцепрезиденти США Джеймса Девіда Венса. Ця людина кардинально змінила своє ставлення до Трампа — він був запеклим антитрампістом всередині республіканської партії, а тепер став його прихильником і можливим віцепрезидентом. У деяких публікаціях його представляють мало не напівдурнем, апелюючи до епізоду, коли, щоб затягнути процес виділення допомоги Україні, він кілька годин читав дитячі казки з трибуни. Чи так це? Ні. Це розважлива і цинічна людина, у пріоритетах якої Україна, м'яко кажучи, не значиться. Його висловлювання і дії були свідомими, і вони допомогли йому виграти номінацію на віцепрезидента у Трампа. В історії США було багато прикладів, коли віцепрезиденти виконували винятково представницькі функції, але траплялися й випадки, коли до їхньої компетенції входила ціла низка важливих питань (як Джо Байден за президента Обами). Якими повноваженнями Трамп наділить Венса — велике питання, але вкрай сумнівно, що він доручить йому займатися Україною. Інша річ, що в разі свого обрання Трамп уже не зможе брати участь у виборах через чотири роки, і тоді одним із імовірних кандидатів від республіканців може стати Венс. Однак це буде ще нескоро, а на той час і позиція самого Венса може змінитися, адже з ним таке вже бувало. Що стосується ставлення обох кандидатів до України, то тут відповідь неоднозначна. На наш погляд, вкрай складно передбачити, як поводитимуться обидва, адже передвиборча заява — не дорівнює дії. Але, на жаль, хто б не став президентом США, рішення ухвалюватимуться не з огляду на те, що вигідно Україні та що потрібно для нашої перемоги, а із загальної геополітичної ситуації та низки важко передбачуваних чинників. Вкрай малоймовірно, що за будь-якого результату американських виборів ситуація в Україні сильно покращиться. Але, як кажуть європейські політики, потрібно розраховувати насамперед на самих себе, а не на те, як проголосує виборець в умовному Вісконсині раз на чотири роки на виборах у США. Автор — оглядач «Думської» Володимир Імуш Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
![]() |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Видео: Дроны на субмарине-авианосце: в Украине появился квадрокоптер, взлетающий из-под воды
|