За півкроку від реальної Зони: про українського «Сталкера» і міжконтинентальні балістичні ракети

20 листопада відбувся реліз гри S.T.A.L.K.E.R. 2 - найбільшої і найважливішої української відеогри. Про всесвіт «Сталкера», напевно, чули всі, навіть ті, до чиєї сфери інтересів не входять ігри на комп'ютері або консолях.

Редакція «Думської», зрозуміло, ігри любить і ними цікавиться. Однак огляди на них ніколи не були тим, на чому спеціалізується наше видання. Колись дуже давно, ще в іншій реальності — до ковіду і повномасштабної війни — я написав для «Думської» кілька оглядів на ігри та нове покоління ігрових консолей, яке тоді готувалося до виходу. Після цього я не міг вибрати тему зі сфери геймдеву, яка б заслуговувала на висвітлення в нашому далеко не профільному виданні. А потім, 24 лютого 2022 року реальність перевернулася і з'явилися й інші теми та інші куди більш значущі проблеми.

20 листопада 2024 року відбулася подія, на яку мільйони українців, та й геймерів з інших країн чекали близько 15 років. Адже розробку другої частини «Сталкера» анонсували ще 2010 року, а остання частина класичної трилогії з підзаголовком «Поклик Прип'яті» вийшла аж 2009-го.

Ігри із серії S.T.A.L.K.E.R. — це віхи в нашому житті. Подумати тільки, першу частину почали розробляти, коли я ще навчався в середній школі. Вона нарешті вийшла, коли я навчався в університеті. Другу частину анонсували, коли я закінчував виш і, якщо чесно, з огляду на традиційні складнощі та невизначеності в розробці такого амбітного українського проєкту, тривалий час узагалі не вірилось, що з цього щось вийде. Нині вже 2024-й, у нашій країні майже три роки триває повномасштабна війна, бої за контроль над зоною відчуження довкола Чорнобильської АЕС на початку вторгнення перенеслися зі світу віртуального в реальний, а вночі після релізу другого «Сталкера» російські нацисти вперше вдарили по Україні міжконтинентальною балістичною ракетою (ці події, звісно, жодним чином не пов'язані, але вкотре демонструють, наскільки тонка межа нас відокремлює від реального переходу у світ радіоактивних пусток Зони).

Однак, всупереч усьому S.T.A.L.K.E.R. 2 - вийшов, вийшов! І якщо розглядати його як український інструмент впливу у сфері м'якої сили та культурної дипломатії — то це безперечно наша суперзброя. Ще за кілька тижнів до релізу депутати з ворожої держдуми розбурхалися через вплив «Сталкера» і почали лякати кримінальним переслідуванням росіян, які завантажать гру. Понад 100 тисяч гравців по всьому світу одночасно запустили «Сталкер 2» у перші години після виходу гри. В Україні масове звантаження нової вітчизняної гри навіть призвело до перевантаження мереж і уповільнення роботи інтернет-провайдерів.

Багато українських геймерів одягли піксель і зараз перебувають у місцях, де складно собі уявити комфортну і спокійну насолоду відеоіграми. Але і вони в бліндажах і штабах через «старлінки» качали новинку на ноутбуки. А комусь запуск довгоочікуваної гри полегшив перебування в палаті військового госпіталю.

На жаль, багато людей, які мріяли хоч одним оком побачити «Сталкер 2», не дожили до виходу другої частини улюбленої франшизи — поклали голову на фронті або стали жертвами російських ракет і «шахедів» у тилу. Серед них є й ті, хто доклав руку до розробки оригінальної «сталкерської» трилогії. Ми писали про Володимира Єжова, який загинув у грудні 2022 року під Бахмутом.

Розробники включили в гру звернення в пам'ять про всіх жертв російського вторгнення і подякували воїнам Сил оборони, завдяки яким існує Україна і її жителі все ще можуть відволікатися на відеоігри.

Зізнаюся, як будь-який простий любитель «Сталкера», я завантажив гру напередодні ввечері та до моменту написання цього тексту встиг провести в ній лише кілька годин. Тому я не можу повною мірою оцінювати цей продукт. Судячи з оглядів українських і західних ігрових видань і популярних блогерів, середні оцінки S.T.A.L.K.E.R. 2 знаходяться приблизно на рівні 75% зі 100. До того ж найбільше в грі хвалять знамениту гнітючу атмосферу Зони, цікавий процес дослідження світу, напружене виживання і перестрілки, вельми цікавий сюжет і красиву, хоч і вельми вимогливу до «заліза» графіку. За все це сукупно ставлять приблизно по 9 балів з 10 можливих. Загальну картину псує традиційно вельми посередній технічний стан проєкту — глюки, баги, іноді трапляються абсурдні поломки фізичної поведінки об'єктів, а іноді й зовсім гра зависає або може раптово «вилетіти» навіть стерши всі збережені дані. Нинішній технічний стан проєкту оцінюють у середньому в 6 або навіть 5 балів із 10, що і призводить до вищезгаданої підсумкової оцінки.

Будемо чесні — було б дивно, якби всіх цих проблем не було на релізі, адже це своєрідна «база» і невід'ємна частина всесвіту ігор «Сталкер». Тим паче потрібно розуміти, наскільки складно зробити велику і комплексну гру у відкритому світі. Можна лише згадати катастрофічний з технічного боку реліз польського блокбастера Cyberpunk 2077. У підсумку розробники потроху все ж змогли довести його до розуму. Радує, що в грі працюють головні принципи «Сталкера» — його душа, його атмосфера, та ще й у новій красивій обгортці. Усе інше, не сумніваюся, розробники поправлять, тим більше маючи за спиною такого видавця, як Microsoft.

У моєму поки що зовсім невеликому ігровому досвіді трапилося кілька неприємних багів. «Найжирніший» з них - мій персонаж чомусь абсолютно раптово вмирав приблизно на одному і тому ж місці під час виконання квесту на Маковому полі. Після перезавантаження гри ця проблема, на щастя, минула і я зміг продовжити свою пригоду далі. Раджу вам частіше зберігатися, крім того, гра сама періодично робить «автосейви», тому в разі такої неприємності ви завжди можете відкотитися хвилин на п'ять назад і, схрестивши пальці на удачу, спробувати пройти зламаний момент трохи іншим шляхом.

Я граю не на комп'ютері, а на консолі Xbox Series X. Порівнюючи графіку на моєму телевізорі з кадрами з відео, записаними на дуже потужних комп'ютерах з відеокартами вартістю понад тисячу доларів, я, звісно, бачу суттєву різницю. Однак старша «зелена» консоль також забезпечує цілком прийнятний рівень графіки і непогану плавність геймплея. Хоч у більшості випадків я віддаю перевагу грі в режимі графіки «Швидкодія», що забезпечує приблизно 60 кадрів за секунду, у випадку нового «Сталкера» я раджу все ж вибрати «Якість». Отримаєте набагато соковитішу картинку в абсолютно стабільних 30 FPS, які в цьому проєкті мене чомусь не дратують.

Поблукавши трохи Зоною, діставшись до першого сталкерського табору і виконавши кілька сюжетних і другорядних завдань, я можу констатувати — так, це наш старий добрий Сталкер, але він став набагато кращим. Ігровий процес дуже приємно розбавляють кат-сцени на ігровому рушії, спілкування з персонажами відчувається вельми живим і натуральним, особливо з огляду на те, що гра має повну українську локалізацію.

Завдяки графіці, яка в рази покращилася, порівняно з попередніми частинами, атмосфера гри стала набагато похмурішою і депресивнішою. Спорожніння і туга Зони відчуження буквально відчувається через монітор, особливо, коли, шарахаючись від кожного звуку, бредеш кудись по руїнах у сутінках, ще й під дощем.

Також я обов'язково повинен вас попередити, що S.T.A.L.K.E.R. 2 - це гра, яка зовсім не збирається робити поблажок гравцеві, навпаки, з перших секунд ви відчуваєте, що вона випробовує вас. Це великий контраст, наприклад, з іграми серії Call of Duty, останню з яких я легко і весело пробіг кілька тижнів тому. Тут же все по-дорослому. Не буде спойлером згадати, що буквально другий противник, з яким вам доведеться зіткнутися за сюжетом — могутній мутант Кровосос. Ми мали «щастя» познайомиться з ним у першій частині «Сталкера». Буквально кілька вдалих укусів або ударів мутантів відправляють вас на екран завантаження. Не краще йдуть справи і з бандитами та іншими неприємними особистостями, які поспішають нашпигувати свинцем тушку головного героя. Знову ж таки — кілька черг і ви труп. Бої з людьми ускладнює щільна «зеленка», що заполонила практично весь відкритий простір Зони. Досить часто ви ловите кулі, починаєте стікати кров'ю, панічно крутити головою і шукати укриття, просто не розуміючи, звідки по вас ведуть вогонь. Додає складнощів і те, що ваш сталкер досить часто відчуває голод, хоче пити і втомлюється, що негативно позначається на його витривалості, а значить ви отримуєте більше шкоди і сильніше «гуляє» приціл.

Проте вам хочеться перемагати Зону, йти далі, відкривати цей новий світ і ставати сильнішими та досвідченішими. Я вже не пам'ятаю, коли після важкого робочого дня, а потім і численних домашніх справ, я близько другої години ночі все ще був сповнений сил і бажання увімкнути консоль і провести за грою ще годину-півтори. Також уже давно не було такого, щоб ми з дружиною буквально сперечалися, чия зараз черга проходити гру.

Повторюся, нам потрібно просто замислитися над тим, яке щастя, що, попри повномасштабну війну, українські розробники змогли зробити подвиг і випустити таку гру - найважливішу в нашій історії. Також ми повинні ще раз подякувати Силам оборони України і долі за те, що ми сьогодні живі і можемо нею насолодитися. Ми дочекалися, ми дожили. І як влучно вчора зазначив офіційний телеграм-канал Центру стратегічних комунікацій Збройних сил України — «Дочекалися S.T.A.L.K.E.R., дочекаємося й Перемоги».

Автор — Микола Яковенко