«Я вже одужав, але досі не можу жити як раніше»: навіщо потрібна реабілітація після травм та операцій? Пояснює фахівець Odrex (новини компаній)  

Людина виходить із лікарні після операції. Шов загоюється, небезпеки вже немає, лікарі кажуть, що все добре. Але сходами вона досі спускається повільно, нога не слухається, звичної витривалості немає, а повернення до роботи відкладається на невизначений термін. У таких ситуаціях лікування ще не закінчилося — просто починається інша його частина.

Про те, чому реабілітація — це значно більше, ніж вправи в залі, і коли варто звернутися до лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, розповідає Дмитро Полянцев, керівник реабілітаційного напряму в Медичному домі Odrex.

Не «розробити руку чи ногу», а повернути людину до життя

Реабілітацію часто уявляють як набір вправ: тренажери, гантелі, ходьба, розтяжка. Насправді вправи — лише інструмент.

Головне питання звучить інакше: що саме людина хоче знову робити?

Для когось це — самостійно дійти до ванної кімнати. Для когось — повернутися за кермо. Для когось — провести цілий день на роботі, погуляти з дитиною або знову вийти на пробіжку.

Саме тому лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ) починає не з призначення вправ, а з оцінки того, як захворювання або травма змінили життя пацієнта.

Він оцінює силу м'язів, рухливість суглобів, координацію, баланс, ходу, витривалість, больовий синдром. Аналізує історію хвороби, перенесені операції та травми. А потім разом із пацієнтом визначає реалістичні цілі й прогнозує, як до них рухатися.

Тобто двоє людей з однаковим діагнозом можуть отримати зовсім різні програми реабілітації.

Коли чекати вже не варто

Реабілітація потрібна не тільки після інсульту або важкої травми.

Приводом звернутися до лікаря ФРМ можуть бути біль, який довго не минає, обмеження рухів, слабкість у руці чи нозі, проблеми з ходою або рівновагою, швидка втомлюваність під час звичних навантажень.

Окрема історія — люди, які довго відновлюються після операцій, переломів, ендопротезування або інших травм. Або ті, хто після них начебто «все може», але робить це через біль, із великими зусиллями чи постійно себе обмежує.

Є й менш очевидний бар'єр — страх. Після травми людина може боятися навантажувати пошкоджену частину тіла, щоб не травмуватися знову. Тому починає уникати рухів. Але надмірна обережність теж має ціну: слабшають м'язи, знижується витривалість, людина стає менш активною — і повернутися до нормального життя стає ще складніше.

Саме тому в реабілітації важливо не лише «дати навантаження», а й правильно визначити його межі.

Чи потрібна реабілітація після звичайної операції?

Операція може вирішити проблему, через яку людина потрапила до лікарні. Але організм після цього не натискає кнопку «повернути попередні налаштування».

Потрібно відновити силу, рухливість, координацію та витривалість, поступово повернутися до фізичної активності й побутових справ.

Тому реабілітація може бути потрібна після ендопротезування, переломів та інших ортопедичних операцій, а також після неврологічних і кардіологічних захворювань.

І чим складнішим було захворювання або втручання, тим це питання важливіше.

Реабілітація не має універсального сценарію

Скільки триватиме відновлення? Тиждень, місяць, пів року? Правильної цифри немає.

В однієї людини помітний прогрес може з'явитися вже через кілька тижнів. Іншій після складної травми або захворювання знадобляться місяці. Тривалість залежить від стану людини, характеру порушень, супутніх захворювань та поставлених цілей.

Тому оцінювати реабілітацію лише за кількістю процедур не зовсім правильно.

Набагато важливіше, що відбувається між ними. Чи може людина пройти далі, ніж тиждень тому? Чи легше їй піднятися зі стільця? Чи може самостійно одягнутися? Чи повернулася до роботи? Чи перестала боятися рухатися?

Саме ці маленькі, на перший погляд, зміни зрештою складаються у велику — повернення до самостійності.

Чому важлива команда, а не один фахівець

У складних випадках реабілітація — це робота не одного лікаря.

Залежно від потреб пацієнта до команди можуть входити лікар ФРМ, фізичний терапевт, ерготерапевт, логопед-афазіолог, психолог та інші спеціалісти. Один працює над рухом і силою, інший допомагає повернути побутові навички, ще один — відновити мовлення чи ковтання.

Саме за таким принципом організована реабілітація в Odrex. Тут доступні амбулаторний і стаціонарний формати, а програму відновлення формують відповідно до стану, можливостей і цілей конкретної людини.

Для пацієнтів, яким потрібне інтенсивне відновлення після інсульту, складних травм, операцій, ендопротезування, неврологічних або кардіологічних захворювань, працює стаціонарний напрям. У середньому пацієнт має 4-5 індивідуальних занять на день — із фізичної терапії, ерготерапії, логопедом-афазіологом, а також тренування на спеціалізованому обладнанні.

Важлива перевага такого формату — реабілітація відбувається всередині багатопрофільної лікарні. Якщо під час відновлення виникає потреба в консультації іншого спеціаліста або додатковому обстеженні, їх можна організувати в межах одного медичного закладу.

У роботі використовують сучасне обладнання, зокрема MOTOmed letto2, вертикалізатори та інші тренажери, а також фізіотерапевтичні методи.

Втім, навіть найсучасніше обладнання — лише інструмент. Воно не замінює головного: правильної оцінки стану людини, чітких цілей і програми, яку можна змінювати відповідно до прогресу.

Чим раніше розпочинається реабілітація, тим більше шансів відновити втрачені функції, уникнути ускладнень і швидше повернутися до активного життя.

Записатись на консультацію Дмитра Андрійовича можна через форму на сайті за допомогою мобільного додатку або в операторів кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.