Юні музиканти для маленьких меломанів: одеські діти навіть під час війни грають Баха та Скарлатті

Концерт в межах абонементу «Юний меломан» відбувся у Великій залі Одеської філармонії імені Давида Ойстраха. Цей абонемент – давня традиція, його суть в тому, що дорослі музиканти й учні музичних шкіл виконують цікаві програми для дитячої аудиторії.

Добре, що такая традиція отримала славне продовження, а на банер «Червоної рути» над сценою не звертатимемо уваги, це випадковість, яких буває чимало в концертному житті під час війни.

Скрипалька Валерія Мартинова з мистецької школи № 5 із камерним оркестром філармонії під орудою диригента Володимира Дикого блискуче виконала «Роздуми» з опери Жюля Массне «Таїс». Ведуча концерту, відомий музикознавець Ганна Розен підкреслила, що навряд чи хтось зі слухачів бачив цю прекрасну оперу на сцені, проте мелодія у багатьох на слуху, її ще виконують під назвою «Медитація».

Більшість виконавців була з числа учнів мистецької школи № 11. Це й ансамбль флейтистів з яскравими концертними п’єсами, й ансамбль домристів з обробками українських пісень, і вокалістка Аделія Гіганова з канцоною «Фіалки» з опери Алессандро Скарлатті «Пірр та Деметрій» (так, ось який вишуканий репертуар у одеських дітей).

З особливим трепетом очікувався дебютний виступ піаністів Руслана та Єви Авдюгіних із камерним оркестром філармонії. З ними ми познайомилися два роки тому, про що детально писали.

За два роки брат і сестра завоювали ще чимало нагород в міжнародних конкурсах, поступили до музичного ліцею імені Столярського у клас педагога Зої Миколаївни Покровської, тож творче зростання, як то кажуть, наявне.

Руслан виконав Концерт для клавесину (фортепіано) з оркестром №5 фа мінор, BWV 1056 (1, 2 и 3 частина) Йоганна Себастьяна Баха – із безсумнівним відчутям стилю, трепетно й натхненно. Після концерту на запитання про те, з чим можна порівняти виступ з оркестром, відповів так: «Не знаю, але звозумів: диригент керує не лише оркестром, а й солістом».

Єва виступала з Концертом для фортепіано з оркестром № 11 ре мажор, Hob.XVIII/11 (частина I) Йозефа Гайдна. Без цього твору, підкреслила Ганна Розен, не обходиться жоден піаніст.

Справжнє випробування було попереду. Закриваючи концерт блоком сольного музикування, Єва опинилася на сцені у напівтемряві через відключення світла. Але за наших часів варто дякувати долі за те, що концерт не переривали сирени повітряної тривоги, всі, хто був у залі, назавжди його запам’ятають, як світлу та надихаючу мить непростого воєнного життя.

Автор — Ірен Адлер, фото Анатолія Спиці