брендинг



«Записки добровольця» тепер і на сцені: публіці представили виставу за книжкою одесита, який загинув на фронті


Прем’єра документальної драми «Записки добровольця» відбулася у театральній лабораторії «Воля». Автор сценарію та режисер Стася Волошина «оживила» деякі сторінки однойменної книги одесита Олександра Закерничного, якому назавжди залишилося 47 років.

Олександр Закерничний був інженером-технологом, мав безліч інтересів та захоплень. Любив мандрувати, підкорював Ельбрус, бував у катакомбах, пірнав з аквалангом, стрибав з парашутом. Створював пісні і співав під гітару. Займався козацьким бойовим мистецтвом «Спас». А ще захоплювався ковальським ремеслом, малював картини, пробував себе в журналістиці та писав іроничну прозу. Ще до війни вийшла його перша книга оповідань «Синочка». Друга і остання видана родиною письменника вже після загибелі Олександра під час бойового завдання. Є тираж російською, і нещодавно вийшов український переклад. Театральну версію перекладала Оксана Фахретдінова.




Оповідь як у книзі, так і у виставі йде від першої особи. Племінниця автора Наталя Шевченко з подивом помітила, що за відсутності зовнішньої схожості з її дядьком виконавець головної ролі Сергій Довганич нагадує його інтонаціями, пластикою.

Для «Записок добровольця» театр збирав у якості реквізиту піксель, берці, плитоноски (без плит, звісно), а два залізних ліжка, покладені на бік, створюють імітацію траншеї. Коли вони зовсім не потрібні,  притуляються до стіни, їх ставлять на спинку, аби не заважали. Все решта роблять шумові ефекти, гра акторів і авторський текст:

«Але ж ми не орки, це вони такі. Нелюди. А ми з ними воюємо за свою свободу, за те, щоб у нас такого не було. Нібито така була установка. Ні?».

«В армії немає нічого твого, нічого особистого. Все казенне. Зброя, боєприпаси, одяг, взуття. Їжа та матрас. Навіть час тут не твій, ти не можеш ним розпорядитися. Час - теж власність ЗСУ».

Ми ніби бачимо взводного, котрий «харкнув на самотній, ні в чому не повинний пеньок» та чуємо, як лисиці щось «гавкають своїми високими лисячими сопрано». Навіть переливи товаришевого хропіння абсолютний слух автора порівнює із пасажами гобоя, що переходять у вступ віолончелі, а далі й органу…

Головний герой один і той самий, іншим же артистам, Іллі Попову, Марку Пану та Игорю Волосовському, дісталося по декілька ролей, часом гротескних. Чого варта комедійна сцена отримання інсайдерської інформації, як її собі уявляють необізнані з військовою субординацією люди (а було б дійсно непогано у парчовому шлафроку питати виструнчених генералів, як і що).

Від доктора з його лікуванням магнезією просто зашпори по шкірі, сцена нагадує середньовічні тортури! А якщо ви не знали, що волонтерські спальники не гріють, то доведеться повірити Закерничному, який випробував це на собі. У камерній залі війна наближається до глядача буквально впритул. А наймоторошніше враження справляють не звуки пострілів та вибухів, яких не бракує, а усвідомлення того, що жива, весела, добра та справедлива людина зникла з цієї землі, за яку пішла воювати.

Автор — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського



























































Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter


Новини по цій темі:





арчибальд арчибальдович
Велика шана всім, хто встав на захист України, суспільство ще не усвідомило яку тяжку та надмірно високу ціну платять громадяни страни в цьому протистоянні с російським імперіалізмом;
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
Владимир Степанов
Вот прочитал, что Александр Закерничный одессит написавший эту книгу, герой погибший защищая свою Родину Украину был русскоязычный» москворотый « как принято сейчас оскорблять украинцев у «активистов « типа ганула и балабы. Он написал эту книгу на том языке на котором, если успел произнести, сказал  последнее слово перед смертью. Его книга была переведена на украинский язык совсем недавно и правильно. Я вот  думаю эти все персонажи могли бы сейчас сказать на него « москворотый»? Или мычать ему, что если не снесём Пушкина ты будешь убит орками. Ведь ему писателю никогда и в голову не пришло, что с детства знакомый ему памятник виновен в смертях украинцев
   Відповісти    
судомеханик
По-перше: а ви у нього питали, хотів би він, щоб російсько-імперське опудвло прикрашало Приморський бульвар в той час, коли він воював з ідейними нащадками цього придворного рифмопльота? А по-друге: не уподобляйтеся Трампу, котрий спочатку сміявся, коли його прихильник назвав  Пуєрто-Ріко островом г@вна, а потім в костюмі сміттяра звинуватив  в цій ганебній ситуації демократів. Це якось огидно.
   Відповісти    
Владимир Степанов
А и спрашивать не надо покойный был одессит из писательской среды, а не хувейбины, которые отмазываются от передовой разрушая памятники. И как то вы замяли вопрос о московоротости погибшего героя
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
судомеханик
Я ніколи не використовував слова «москворотий». І якщо хтось у побуті розмовляє російською — це їх право. Та хоть китайською чи в'єтнамською. (Це не стосується офіційних осіб України при виконуванні ними службових обов'язків). Але питання стосовно птушкіна — це не питання якою мовою говорив, а питання в тому, що він пропагував росйську імперію, котра знищувала українців як націю. Не треба маніпулювати.
   Відповісти    
Владимир Степанов
А я не увлекаюсь его творчеством и не люблю вообще поэзию памятник столетний украшение бульвара ге трогайте. Вот и всё. Завтра кацапы объявят что и ДЮК их герой и кумир, так и ДЮКА снесёте?
   Відповісти    

   Правила




21 лютого
21:12 В Одеській області троє дітей провалилися під лід, одна дівчинка загинула
20:00 Карти, гроші, «Сітроен»: як одеська художниця створила парижський стиль і непогано на ньому заробляла фотографии
3
17:17 Схема розпилу грошей на світлофорах: керівника одеського «СМЕП» відправили в СІЗО з заставою в три мільйони
2
14:19 В Одеській області мати забила немовля до смерті: в суді вона не розкаялася, а батькові забороняла викликати лікарів
4
11:25 «Ніфіга не зрозуміло»: в Одесі відклали реформування дитбудинків (Гонзо-репортаж/п’єса)
1
08:31 Нічна атака на Одесу: двоє поранених, зруйновані будинки і приліт в юридичний ліцей (фото, відео) фотографии видео
6
20 лютого
21:32 Ліжка без матраців: в Одесі укриття за 15 млн грн виявився холодним і без світла видео
2
19:37 Генератори не підходять: мешканці одеського «Чудо-міста» перекрили Середньофонтанську (фото,відео) фотографии видео
21
18:30 Міграція правоохоронців і топова справедливість: одеські суди виявилися найбільш завантаженими після столичних
1
16:25 Хоче правити вічно: в Одесі призупинили вибори ректора Медіна за позовом, за яким стоїть ректор вузу?
3
15:27 І знову провал: Одеська райрада не змогла провести сесію
2
14:15 Борщ із «наваром»: школа на Одещині втридорога купує овочі у сумнівної компанії
12:06 У Київському районі Одеси підключили критичну інфраструктуру: без світла залишаються майже 70 тис. абонентів
7
10:52 Міжнародна агентурна мережа планувала вбивства відомих українців: серед цілей був одесит фотографии
6
08:36 Глазурований кіт, моржі на Ланжероні та сніговики в Міському саду: морозний день у засніженій Одесі (фотозамальовка) фотографии
4




Статті:

Чудаки и дороги: как в Одессе транспортную сферу перекраивают и кто от этого политические дивиденды получает

«Империя претендует на все вокруг, пока существует»: «иноагент» и документалист о войне, Одессе и русской рулетке (интервью)

МАФия возвращается: почему Одесса снова обрастает ларьками





23:51
ВІДБІЙ повітряної тривоги
927


23:49
Чисто.
352


23:47
Еще немного.
322


23:39
Под атакой Болград
63171


23:28
На Болград больше десяти штук
7525


23:11
Измаил, к вам
97275


23:03
Для Одессы без угрозы на данный момент.
1123


22:59
3 на Вилково
30101


22:54
Аккерман/Маяки, в вашу сторону
60231









Думська в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×