|
Перформативне читання п’єси Наталії Торжевської «Будь мужиком!» пройшло у камерній залі Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька. В рамках проєкту «Драма Марафон 2026» від харківського Театру на Жуках за підтримки МФ «Відродження» артисти прожили злободенний сюжет, сидячи за столами, з роздруківками реплік у руках. І це було більш захопливим, аніж деякі вистави. Режисером став актор театру Ярослав Бабич, який рік тому у тій самій залі провів читання п’єси Валерія Пузіка «Привиди на гілках», навесні випустить її вже у форматі вистави. А п’єса Наталії Торжевської «Будь мужиком!» увійшла до шортлістів престижних конкурсів «Драма.UA» та «Тиждень актуальної п'єси», а також потрапила до фіналу міжнародного конкурсу «Аврора» (Польща). Кризу маскулінності та фемінності у сучасному світі тут яскраво уособлює герой Алекс, який врешті-решт просить називати його Олександром, в перекладі з грецької «захисником людей». Павло Примак, Владислав Цобенко, Михайло Рєзніков, Максим Лапко, Ольга Леоненко, Михайло Грицик та інші актори працюють напрочуд злагоджено, в бадьорому темпі, темпераментно, вправно і вчасно змінюють пози, перуки, подекуди схоплюються з місць, але залою не ходять. Брутальні вислови засвоєні ними органічно, аж від зубів відскакує. «Як тільки ти вийдеш, я тут все кров’ю заллю», — «Я так і знав, що у тебе критичні дні», — ущипливо відповідає затриманому Алексу поліцейський, герой Павла Шмарьова. Місце дії попервах – «мавпятник» у райвідділі поліції, де зустрілися Алекс, Ольга, Наташа і Тоня (усі чоловіки за документами). «Я нікого не вдаю, я гей, я відчуваю себе жінкою, я збираюся зробити трансгендерний перехід», — вибудовує свій діалог з іншими «дівчатами» Алекс. Хлопець гадає, ніби опинився серед замаскованих тецекашників, які очікують, що звичайнісінький ухилянт викаже себе. Але в Алекса занадто бурхлива уява, хоч і не така, як у його матінки та коханої дівчини Олесі, вони вбрали його у жіночий одяг та навіть білизну, надягли кошлату перуку, нафарбували обличчя з метою врятувати від військової служби… Інша історія у Тоні, вона якраз цей гендерний перехід робить, бувши військовослужбовцем і не має наміру полишати службу. Але неприємності посипалися на неї в процесі перетворення на жінку як у війську, так і в «мавпятнику». Трохи згодом ми дізнаємося, яку трагедію Анатолій Петрович Бойко пережив у окупованих Олешках, перш ніж вирішив стати Тонею, свідчитиме з того світу його покійна дружина. Стигматизацію ЛГБТК+ людей гірко висміюють навіть заарештовані в жіночому вбранні чоловіки («Я вже думав, я тут один підар на райвідділ»). Токсичну маскулінність демонструють люди у формі, передусім Серьожа та Андрій («Я хочу, щоб ти здох, ти і тобі подібні покручі»). Забігаючи наперед, зазначимо, що «дівчатка» далі опиняються-таки в анатомічному театрі, але там знущатимуться з них вже патологоанатоми. Одна з актрис раптом встає з глядацького місця і дорікає акторам надмірним сексизмом у зображенні їхніх героїв. Це також частина драматургії, виникає полеміка: «Нє, давай, іди сюди, чого ти там всілася? Розкажи мою історію так, щоб нікого не образити… Я бачу себе у дзеркалі, і бачу, що в мене пеніс. Моє тіло має виглядати не так. Розкажи, як мені показати це на сцені, щоб мої проблеми тебе не образили. Щоби моє відчуття себе, мій зовнішній вигляд не був пародією на тебе? Розкажи, як відчуває себе людина, яка служила батьківщині і була звільнена нахєр попри досвід, попри бажання служити, за те, що я обрала інший одяг», — хвилюється Ольга, чи то пак трансвестит Олег. «Для мене ця тема дуже складна, — зізнався на обговоренні побаченого Павло Шмарьов. – Мабуть, мого життя не вистачить, щоб у ній розібратися. Але хочу сказати: підсвідомо я відчуваю, що багато тем, закладених у цій драмі, не розкрито, як позитивних, так і негативних. Не розкрито з точки зору психології, лише окреслено. А хотілося б сюди додати і якісь медичні дослідження. Дякую за гучні оплески, але функція театру, як і медицини, як і війська, на мій погляд, має бути глибшою. Зараз ми всі на передовій. Театр має рухатися в бік патріотичності, сьогодні це найважливіше». В основі драми — реальне життя, авторка Наталія Торжевська якраз і є психологом, спеціалізується на гендерній ідентичності. Сперечатися з нею непросто. Дещо скалкова структура п’єси наразі спрацьовує на задум, тут всі не ті, ким здаються на перший погляд, сюжет весь час повертається новими гранями. Якщо хтось звик подрімувати в театральному кріслі, не той випадок, за перебігом подій хочеться уважно стежити. «Дуже важко донести цю тему до глядача, — каже Тетяна Лавська, виконавиця ролей трансгендера Тоні та матінки Алекса. – Важко грати те, що актуальне, ти не знаєш, як це сприйматиметься суспільством. Я з Херсону, у мене багато друзів з Олешок, думала, мене сьогодні розірве від емоцій». «Минулого року на читанні ми трошечки заморочились з мізансценами, – згадує Ярослав Бабич. – Я думав просто сісти й почитати, але все виявилося набагато складніше. Адже зараз театр з місця храму стає місцем діалогу між глядачем і акторами, місцем підсилення громадськості. Цей матеріал якраз виконує дану функцію, підіймає важливі теми. Ми говоримо від імені військових, їм багато чого болить, вони приїздять з лініїї зіткнення і бачать цю розбіжність між тим, що переживають там, і тим, як їх сприймають тут». За його словами, театр під час великої війни несе особливу відповідальність. «Щодо п’єси «Будь мужиком!»: я одразу зупинив на ній свій вибір, вона мене зачепила тим, як написана – з гумором, зі страшними реаліями, до того ж ідеально вписувалася в розподіл між акторами нашої трупи. Хотілося б, щоб глядачами цієї історії стали в першу чергу оті «Серьожі», «Андрії», співробітники правоохоронних органів, які чинять свавілля, хлопці в чорних балаклавах «за традиційні цінності», щоб побачили себе наче в дзеркалі», — підкреслює Бабич. Як відверто кажуть військові, гумор, навіть чорний, підтримує у надскладних ситуаціях, і на першому місці у них жарти саме про гомосексуалістів, ніде правди діти. «Будь мужиком!» однозначно треба ставити, це не прохідна п’єса, рішення молодого талановитого режисера обіцяють бути цікавими. Авторка – Ірен Адлер, фото Олега Владимирського СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
В распоряжение «Думской» попал список скандальных случаев, связанных с полицейскими области. И это уже больше похоже не на отдельные эпизоды, а на системную криминальную хронику в погонах. Читать дальше По предварительным данным следствия, пострадали два человека, которые находились в салоне автомобиля. Им оказывается необходимая медицинская помощь. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

































