Живописні схили та театральні декорації: одеська природа лікує навіть на відстані

Виставка одеського живописця Сергія Баска відкрилася в універсальній читальній залі Централізованої библиотечної системи для дітей Одеси. Поетичні пейзажі майстра високо цінуються знавцями, а основне місце його роботи — в декораційних цехах Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного.

Ще в школі Сергій Басок малював стінгазети за вимогою класної керівниці, яка передбачила, що прийде час, і це буде його «шматок хліба». Виявилося, вчителька мала рацію, хоча попервах спорт був для Сергійка значно цікавішим за мистецтво.

Після армії хлопець побачив об’яву про те, що Бобруйське художнє декоративно-ужиткове училище запрошує молодь на навчання. Для вступу треба було здавати тільки один іспит — малюнок. Трохи потренувався, і з товаришем з рідного Бахмача поїхав на іспит, вступив.

«На другому курсі мені запропонували працювати в Бобруйському драмтеатрі декоратором, — пригадує Сергій. — Спробував, і дуже сподобалося, ось воно, моє рідне… В училищі отримав ази по малюнку, живопису, композиції. В загальноосвітній програмі був такий предмет, як шрифти, і вів його головний художник театру. Ми з ним в училищі вирішували всі робочі питання, а перед прем’єрою я приводив половину групи, і ми швидко малювали декорації».

Доля не стала довго випробовувати талановитого молодого парубка й одразу надала йому прекрасний шанс проявити себе в професії. Після навчання у 1984 році він приїхав до Одеси й почав працювати в театрі Музкомедії. Саме тут почав займатися живописом завдяки Михайлу Борисовичу Івницькому.

«Моя перша робоча вистава в театрі була «Мимра», друга — «Моя прекрасна леді». Коли шукав себе, було якесь незадоволення долею, але після того, як пустив до свого життя живопис, з’явилося відчуття гармонії в душі. Цей світ влаштований за законами краси. Завдяки засобам живопису можна пізнати й відчути ці закони. Спілкуючись з природою, не треба по лікарях ходити, вона тебе лікує. І бажано одному при цьому бути», — резюмує Сергій.

Зараз в Музкомедії Сергій Басок розписує емблему для рок-опери «Ісус Христос суперстар» та декораційні задники для оперети «Ніч у Венеції». Роботи масштабні, вони будуть помітними з найвіддаленіших куточків зали, тут не до дрібної деталізації.

А в своїх картинах, хай навіть не прописуючи детально кожний листочок, митець досягає достовірності. Все живе й дихає, все виглядає достовірно й не нагадує про лиха війни, хоча цей живопис створювався протягом останніх півтора років. Глядачам потрібен якийсь релакс, і так вони стають супутниками Сергія у прогулянках схилами, чого у звичайному житті він не припустить.

Автор — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова