Життя в темряві та вторгнення чужинців: одеситам показали Чорне море з незвичного боку

Виставка сучасного мистецтва «Абіс. Життя в темряві» до 18 жовтня працює в підземному просторі «Італійський дворик» (Італійська, 19). Це ключова частина виставкової та публічної програми нової art & science-платформи RYBA LAB про Чорне море, Світовий океан та життя в умовах темряви, тиску й нестачі кисню.

Окрім мистецьких подій організатори запланували наукові дискусії. З того, що показали молоді українські автори на виставці, очевидно: лейтмотивом експозиції стала інвазія, вторгнення (ворога в територіальні води, молюска в мушлю, бактерій у вапняк, рапани та філлофори в Чорне море, дитини в організм матері, людини в спортзал).

Багато авторів запрошують глядачів зазирнути в абісальну, тобто надглибоку зону, яка ще не надто досліджена наукою. Там панує темрява, зате є простір для художньої уяви. Філософія та психологія також визначають зону підсвідомого.

«Наша платформа наразі намагається представляти мистецтво та науку, створювати художні проєкти в міждисциплінарному форматі, — каже кураторка Поліна Піскурева. — Ця виставка є результатом онлайн-лабораторії, яка відбулася у квітні. Учасники прослухали вісім лекцій науковців на теми біорізноманіття океану: так з'явилися роботи про штучний риф, про морські мікроби, ракоподібних тощо, сформувався концептуальний каркас виставки. В Одесі презентуємо лише частину робіт, оскільки виставка матиме продовження в Києві, а деякі роботи ще створюються».

Інвазивний вплив науки на художників привів до цікавих результатів. Вагомий шматок мушляника — це частина інсталяції Владислава Юдіна «Санаторій для бактерій», автентичний уламок середньовічної стіни. Якщо ви надягнете навушники, можете уявити себе тими самими морськими бактеріями, до яких шанобливо звертається приємний голос: «Путівки вам не потрібні, адже заселення відбувається природним шляхом у разі створення сприятливих гідрологічних умов».

Акварель Лілії Петрової «Закалампоцанне море» нагадує твори Симона Хантая, французького концептуального художника угорського походження, і показує метушню різних форм життя на тлі чорної сірководневої плями. Виявляється, з дитинства художниця побоюється, що одного дня сірководень підніметься з глибин, і всьому живому настане, як кажуть моряки, «амба».

Живописний триптих одеситки Софії Голубєвої показує Чорне море з трьох несподіваних ракурсів: із супутника, з дрона та на глибині.

«Останні два місяці я працювала над трьома новими творами з мого циклу «Око», присвяченого різним режимам бачення, — розповіла Софія. — Цього разу я досліджую бачення Чорного моря — те, як ми можемо спостерігати й пізнавати море за допомогою технологій та різних систем фіксації».

На дні акваріума лежить «Ситуаційний риф» Даші Чечушкової та Марії Матяшової, його масштабну версію планують навесні затопити або в лимані, або в морі, щоб він став притулком для морських мешканців, адже природу треба відновлювати, а ми все руйнуємо й руйнуємо… Недарма Лера Литвинова «скрестила» одноклітинну водорість Protoperidinium із придонною міною — вийшов такий колючий кулястий гібридний образ.

Олена Штепура назвала свою інсталяцію з рожевого макраме та каменів «Філофлора». Це неологізм. Конструкція, що нагадує опущену люстру, повторює у збільшеному масштабі контури червоної водорості філлофори, занесеної до нас із баластними водами (знову інвазія!), техніка макраме часто використовується для кашпо, у якому тримають кімнатні рослини. Авторка свого часу була змушена емігрувати і надала камінчикам форму тіла в позі ембріона. Чому? Філлофора переносить, знову-таки, маленьких морських мешканців, які живуть у її розгалуженнях і мігрують разом із нею.

Відеозапис перформансу Марії Черкашиної «Ракушечник», який також досліджує тему тілесності, представлений у експозиції. Відеозапис перформансу Марії Черкашиної «Ракушечник», який також досліджує тему тілесності, представлений у експозиції, а подробиці можна дізнатися на зустрічі з авторкою, запланованій у Музеї сучасного мистецтва Одеси 11 жовтня о 15:00. Того ж дня о 18:00 в «Італійському дворику» обмежена кількість відвідувачів зможе долучитися до рухової практики Вікторії Хорошилової всередині інсталяції «КИТ — соматичний рейв і мрії» (синя напівтемрява та блискучі дзеркала допоможуть усім відчути себе Іоною, проковтнутою китом).

Проєкт реалізується у партнерстві з Національним антарктичним науковим центром України (НАНЦ) — державною науковою установою, яка координує антарктичні дослідження України та відповідає за функціонування станції «Академік Вернадський» і криголама «Ноосфера».

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва