Одеса зустрічає зиму без чіткої стратегії, зате з оптимізмом: чого чекати від опалювального сезону (документ, фото)

Зима близько, і ми вже точно знаємо, що вона буде складною. Будь-який столичний чиновник, кожен другий український блогер готує людей до того, що чекає попереду. Міжнародні ЗМІ пишуть про плани Кремля «заморозити» Україну. Основними цілями названо Київ, Харків та Одесу, де планується скоротити електропостачання на 90 відсотків, зменшити теплопостачання на 90 відсотків і серйозно порушити роботу каналізаційної системи, пише The New York Times.

У всьому цьому океані песимістичних прогнозів Одеса залишається острівцем стабільності. Офіційні сторінки всіх наших комунальників (і приватних, і муніципальних) сповнені ентузіазму. Як таке можливо, запитаєте ви? Спробуємо пояснити.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОПТИМІЗМ ЯК ФОРМА ВИЖИВАННЯ

Лише напередодні перший віцемер Олександр Філатов заявив, що підготовка до опалювального сезону в Одесі виходить на фінішну пряму.

«Ми готові до будь-яких викликів і до прийняття необхідних управлінських рішень. Разом ми подолаємо всі труднощі», — запевнив Філатов.

Підготовку до зими ми розглядатимемо як мозаїчну картину, де головні елементи — виробництво тепла та енергії, а також газо- та водопостачання, ну і, звісно ж, каналізація. Описати все послідовно не вдасться, адже вся ця критична інфраструктура дуже химерно переплетена.

Почнемо із запасів енергоносіїв: насамперед газу та вугілля. Якщо розглянути ситуацію в Україні, цього року «блакитного палива» у нас на мільярд кубометрів більше, ніж було торік. Йдеться про 15,6–15,8 млрд кубометрів, тобто вистачає. При цьому генерувальних потужностей, які споживають газ, менше. Запаси вугілля на електростанціях досить високі, але тут точних цифр немає. Джерела «Думської» запевняють, що не менше ніж 1,8 млн тонн.

ЕНЕРГЕТИКИ ГОТОВІ, А ТЕПЛОВИКИ — НЕ ДУЖЕ

У нас є сировина для виробництва тепла та електроенергії. При цьому, на думку редакції, рівень підготовки цих двох критично важливих галузей непорівнянний.

Одесу обігрівають два великі підприємства: державна ТЕЦ (центр міста та навколишні «старі» райони) і КП «Теплопостачання міста Одеси». Ми зараз не будемо вдаватися в подробиці щодо боргів підприємств, їхнього економічного становища тощо. Так, проблеми є, але напередодні опалювального сезону вони очевидно відходять на другий план.

Отримати офіційну та конкретну інформацію про підготовку до зими взагалі складно. Це таємниця. Безпека та все таке. І це трохи смішно. Якщо сховати електропідстанцію в бетонний саркофаг можна непомітно хоча б теоретично, то накрити велику котельню, наприклад «Північну-1» або «Південну-2», протидроновою сіткою й не привернути уваги просто неможливо. Хтось обов'язково помітить, як «прикрашають» будівлю посеред житлового кварталу. Так уже не перший рік роблять у деяких українських містах. Це не врятує при прямому влучанні ракет, але захистить від дронів та осколків.

Скільки за п'ять років війни ви взагалі бачили таких закритих об'єктів в Одесі?

Невеликий інсайд: цього року місто не проводило великих тендерів щодо підготовки до зими: не замінювали автоматики, насосів, не готували масштабно мереж. Активність підрядників — нуль.

Що ще потрібно пам'ятати: тепловики можуть працювати, лише якщо на їхньому об'єкті є і світло, і вода! З автономним енергопостачанням проблема майже вирішена (якщо вірити офіційним відповідям чиновників).

Тут проблеми хіба що на двох великих котельнях і на самій ТЕЦ. Коли вам кажуть, що альтернативно підключити ТЕЦ неможливо, не вірте. Два контейнери обладнання, бункер під нього — і все готово.

Головне питання цієї зими: чи буде масштабний блекаут. The New York Times лякає: «Мета атак — вивести з ладу майже 15 гігават генеруючих потужностей, що відповідає обсягу потужностей, якими Україна мала в розпорядженні наприкінці літа». Тобто, по суті, знищити виробництво електроенергії в країні.

Наші джерела більш оптимістичні, проте сам факт зимових відключень сумнівів не викликає. Причина проста: взимку нам потрібно більше електроенергії, ніж Велика Одеса може прийняти технічно.

«До Одеси електроенергія надходить магістральними мережами через базові підстанції: Усатове, Новоодеську, Аджалик і Центроліт. Їхній стан жахливий, тут росіяни вже постаралися. Вони можуть передати близько 480 МВт. Ми можемо прийняти (і приймаємо зараз) приблизно 450 МВт. Але це не тільки Одеса — це все передмістя: Авангард, Біляївка та інші населені пункти. А потрібно до 650 МВт», — додав наш анонімний співрозмовник.

Він додає, що необхідно проводити цілу низку серйозних реконструкцій, які «Укренерго» здійснює, створюючи такі схеми, на які в мирний час ми б навіть не поглянули. Щодо графіків — за найгіршого сценарію доведеться сидіти без світла по 10 годин (це ж краще, ніж 10 діб, правда?).

І ось тут можна поставити запитання: а чому б не вирішити проблему нестачі потужності за допомогою генераторів? За інформацією того ж джерела, яку він отримав від «Держенергонагляду» (установи, що контролює стан енергетики регіону), вже зараз встановлено до 2,7 тис. генераторів сумарною потужністю приблизно 170 МВт.

«І нічого не сталося. Коефіцієнт використання цих генераторів — 5–6%. Локально вони можуть працювати. Припустимо, для якогось кафе, приймального відділення лікарні. Але всю лікарню генератором не забезпечиш: одночасно операційну, маніпуляційну тощо. Тобто в результаті від цих генераторів ми жодного системного результату не отримали. Так само й із когенерацією: встановили на великих котельнях, але без води вони працювати не будуть. Бо немає схеми, простими словами — плану. Стратегії у міської влади немає», — підсумовує наш експерт.

Трохи змінимо вектор. За офіційною інформацією, яку ДТЕК надав «Думській», лише протягом минулого осінньо-зимового періоду ворог здійснив близько 50 атак по енергооб'єктах Одеської області. Як наслідок — 25 великих підстанцій компанії зазнали колосальних руйнувань. Від початку повномасштабної війни ворог атакував майже 55% великих підстанцій «ДТЕК Одеські електромережі».

«13 грудня внаслідок масованого обстрілу 60% клієнтів усієї області залишилися без електрики. Енергетикам довелося збирати енергосистему по частинах, наче пазл. Найбільше атак сталося в Ізмаїльському, Болградському та Білгород-Днестровському районах області, а також більшість — безпосередньо в Одесі. Загалом за час повномасштабної війни енергетики відновлювали електропостачання для 9 млн клієнтів, тобто щонайменше — 9 разів у кожен будинок області», — зазначають у компанії.

БЕЗ СВІТЛА ТЕПЛО МОЖЕ І БУДЕ, А БЕЗ ВОДИ — ТОЧНО НІ

Нещодавно «Інфоксводоканал» повідомив, що отримає допомогу від міжнародних партнерів. Зокрема, з представниками гуманітарного сектору WASH (UNICEF) обговорювали проєкт із реконструкції високовольтного обладнання для стабільного енергопостачання.

«Це допоможе вирішити нагальну проблему автономного живлення найпотужніших об'єктів водопостачання, яку раніше без міжнародної допомоги реалізувати було неможливо», — йдеться в офіційному повідомленні.

Торік ми вже пережили відключення опалення саме через відсутність води. Ця зима покаже, чи зробили наші комунальники (які працюють на приватного та муніципального монополіста) якісь висновки.

НЕПРИЄМНІ ДРІБНИЦІ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ВАЖЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ, АЛЕ МИ ПРО НИХ ПАМ'ЯТАЄМО

Скандал із 43 блочно-модульними котельнями для шкіл, лікарень та інших соціально значущих об'єктів. Виявилося, що все це — замилювання очей за майже 200 млн грн. Угоди підписали лише восени. Самих установок фізично немає, їх ще треба виготовити. Потом підключити — навряд чи в цьому опалювальному сезоні. Хоча якщо станеться диво і вони встигнуть — жодних глобальних проблем це не вирішить.

Ще один момент — 10 вересня ми звернулися до міської ради з питанням про те, де зараз допомога міжнародних партнерів, надана від 2022 року саме для підтримки нашої критичної інфраструктури. Відповіді поки що немає. А ось скандал із генераторами досі залишається в пам'яті.

В Одесі, як і в усій Україні, втілюється План стійкості. Щоправда, скільки витратили на цю стійкість, з'ясувати зовсім неможливо. Причин кілька. Офіційна — безпека. Якщо росіяни дізнаються, скільки витратили грошей, одразу зрозуміють, куди й як бити дронами та ракетами. Неофіційна — Київ надав регіону лише сам План, а достатньо коштів на «стійкість» не виділив. У міському бюджеті вільних коштів бракує. Адже навесні та влітку треба було фінансувати ремонти та благоустрій. Плитка, лавки. Капітальний та косметичний ремонт всіляких управлінь і департаментів.

Тобто сказати, що у міста зовсім немає енергетичної стратегії, не можна, але ось чіткої — точно немає.

ВИСНОВКІВ НЕ БУДЕ — ЩЕ РАНО

Поки я писала цей матеріал, встигла побувати на підстанції, яку неодноразово атакували росіяни. Одну будівлю там просто зруйновано. По території, наче мурахи, снують енергетики, директор компанії, не приховуючи гордості, каже: «Схеми, які ми придумуємо і використовуємо сьогодні, завтра потраплять у підручники по всьому світу».

Лунає сигнал повітряної тривоги, журналісти та співробітники якнайшвидше залишають підприємство. Очевидно, що це одне з найнебезпечніших місць у місті.

До чого я веду? Головним ворогом цієї зими залишається РФ, а неготовність деяких людей у владі оперативно реагувати на виклики та загрози — лише наслідок, а не причина.

Авторка — редакторка «Думської» Алія Замчинська