Зірки зі Львова та загадки Турандот: «Оксамитовий сезон в одеській Опері» пройшов екватор  

Рівно половина ІХ фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в одеській Опері» залишилась позаду в театральній історії та приємних глядацьких спогадах.

Звичайно, програма не могла обійтися без опери Олександра Родіна «Катерина» за Шевченком, унікального одеського продукту. Вистава вперше відбулася під орудою головного диригента театру, заслуженого артиста України Василя Коваля, майстра своєї справи з неабиякою мануальною технікою (треба бачити, як оркестр відгукується на кожний порух навіть не диригентської палички, пальця маестро). Вперше у партії Чорта постав соліст театру Олексій Грузін.

А партію Катерини виконала Марина Наймитенко, підступного звабника Івана заспівав Павло Смирнов. Батьків Катерини втілили на сцені заслужені артисти України Дмитро Павлюк та Тетяна Спаська.

Нагадаємо, цією оперою наш театр довів, що здатен опановувати актуальну академічну музику, замовляти її створення та привертати до неї вибагливих слухачів.

Партію Смерті, довірену хореографії, блискуче виконав соліст балету Руслан Таліпов, і він же зірвав оплески у наступній фестивальній події, балеті «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса, де постав гордовитим тореадором Еспадою. Вулична танцівниця (заслужена артистка України Олена Добрянська) недарма змагалася за його увагу з іншими красунями та перемагала у боротьбі! Катерина Гідзіль вперше танцювала фанданго в парі із Станіславом Скринніком.

Партії молодих закоханих Кітрі та Базіля виконали запрошені солісти, заслужені артисти України Ярина Котис та Олександр Омельченко (Львівська національна опера). Цей творчий та родинний зірковий дует вразив не лише технікою (так, були й бездоганні славнозвісні 32 фуете), а й артистизмом.

Львів’ян ми ще побачимо в концертній фестивальній програмі «Феєрія балету» 14 вересня. Але треба зауважити, що коли інші персонажі на чолі із розгніваним батечком переслідували Кітрі, яка втекла із коханим, не менше глядацьких оплесків дісталося чотирилапому артисту, біглю Юлію Боніфацію, який досі не був помічений в операх! Слід узяв, повідок натягнув та понісся з куліси в кулісу майстерно! Певна річ, треба Боні частіше показувати у різних постановках незалежно від жанру та сюжету, бо позитивних емоцій багато не буває, особливо зараз.

За диригентським пультом був заслужений артист України Ігор Чернецький, на чию адресу у фіналі від публіки чулися вигуки: «Браво, маестро!», адже «подавати в ногу» оркестрові фрази особливе мистецтво, тут має значення навіть мить. А неперевершеним Дон Кіхотом став найвищий соліст балетної трупи Андрій Кунтиш.

Фестивальну програму продовжила довгожителька репертуару, фаворитка глядацького попиту, опера «Турандот» Джакомо Пуччіні. Вистава вперше постала перед одеськими меломанами у 2010 році за вельми драматичних обставин і стала наочним прикладом потужної командної співпраці Одеською опери із світовою мистецькою спільнотою, інтеграції з відомими європейськими митцями з Німеччини – режисером Крістіаном фон Гьотцем, художницею Лєною Брексендорфф і хореографинею Вереною Хірхольцер, що створили сучасне трактування сценічної дії, ексклюзивні костюми і модерну сценографію.

У гігантську золоту сукню-трон знову вбралася дочка китайського імператора Турандот (Наталя Павленко), царевич Калаф (молодий тенор Леонід Шошин) відгадав усі її загадки, поставивши на кін власне життя в боротьбі за кохання. Вперше у партії Ліу постала солістка опери Олена Долгіна, чудово впорався з партією Перського Принца артист хору Денис Хотячук, а за диригентським пультом царював Василь Коваль.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Екімбашяна