Victor Mysliwiec / 2 сентября 2021, 15:21

2 вересня 1794 День народження Одеси? Неправда і нічого крім неправди


Хоч давньогрецькі поселення існували на території Одеси більш ніж 2400 років тому, між тими часами і першою згадкою про Одесу (під 19 травня 1415 року) як про «королівський порт» ВКЛ Качубійов (Кaczubyeiow) поки що є незаповнена лакуна в 1000 років, тому науково корректно буде відраховувати вік Одеси від тої першої згадки і тоді цього року ми маємо святкувати 606 років нашому місту

У 1789 році, напередодні штурму вже османського Хаджибея, де-Рібас у письмі ген. Попову називав Хаджибей містом :

»…В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;

канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.

В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам…

Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28»…

В найавторитетнішій енциклопедії Рос. імперії, енциклопедії Брокгауза і Ефрона, в статті «Одеса» написано:

«В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений…

В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве…

ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом…

После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.

в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу» (в 1795 году)…

На всю статтю «Одеса» про Катерину ІІ-гу в енциклопедії Брокгауза і Ефрона взагалі не згадується ані пів слова.

Стаття «Одеса» Великій Радянській Енциклопедії (БСЭ):

«ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)

город, центр Одесской области УССР.

О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...

По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань…

В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу»…

І закономріно, що ще 19 столітті професор В. Надлер (1840 – 1894 рр.) декан історико-филологичного факультету одеського университету писав:

«Волей или неволей приходится признать, что в 1794 году в Хаджибее не происходило никакой закладки нового города и что день 22 августа (2 сентября по новому стилю), который привыкли праздновать с такою помпою одесситы, имеет лишь то значение, что в этот день окончено было заготовление материалов для портовых работ и приступлено было к самим работам, причем, насколько можно судить из документов, не происходило никакого торжества».

А звідки ж взявся цей імперський фейк/міф «заснування» і короткої історії Одеси?

І тут секретів нема.

Бо тут вже починається не історія, а ідеологія і політика. Російська антиукраїнська імперська ідеологія і політика.

Придумав цей міф статистик Воронцова Аполлон Скальковський у 1830-ті роки. А так як це брехня імперська від початку і до кінця, то і дату міфичного «заснування» Катериною ІІ-ю того, що вже давно існувало щоби заради орденів і грошенят ще вдаліше підлизати нижче поясу ззаду тодішній владі, то і дату Скальковський призначив не зі стелі, а саме на 2-ге вересня, на  відомий у ті роки всім його сучасникам день коронації тодішнього імператора Миколи І-го.

І не спинило його навіть те, що 2 вересня 1794 року місто ще називалось Хаджибеєм, а перейменоване в Одесу воно було тільки наступного, 1795 року.

Друге дихання цей міф про «Єкатєріну-матушку основатєльніцу» отримав вже після розпаду СРСР у 90-ті роки минулого століття зусиллями наших одеських до 2014 року латентних, а з 2014 року частково відвертих ватників і українофобів.

Коли пишатися своїм родоводом від «комісаров в пьільніх шлємах» стало вже зовсім западло, з подачи Москви вони згадали про «Новоросію, которую мьі потєрялі под хруст французской булкі» і скоренько перейменували пам'ятник імператриці Катерині в пам'ятник «засновникам Одеси», котрі ніби-то і заснували Новорусскую Одесу на пустому місці — серед безлюдного, безводного дикого поля.

Не всі одесити знають, що у 2007 році новоробний і вже перейменований на «Пам'ятник засновникам» було побудовано Русланом Тарпаном на московські гроші (Лужков дав Тарпану на відновлення цього символу російської імперської присутності в Одесі 5 мільонів доларів)

Тому що «заснування» Катериною Одеси, це той наріжний камінь, на котрому вся ця антиукраїнська новорусская конструкція тримається і якщо висмикнути його з фундаменту, то…

Тому що якщо більшість одеситів і надалі будуть впевнені у тому, що Одесі всього 200 з лишком років, то це значить, що «своїм» вони будуть вважати тільки імперсько-радянський період історії Одеси.

Тобто, вони будут продовжувати вірувати в існуванні неіснуючого в природі «указа о основании Одессы матушкой-основательницей Екатериной», будуть продовжувати вважати, що до того, як сюди прийшли війська Рос. імперії, на місці Одесі нічого не було і що штурмував де-Рібас трьома колонами не вже існуюче з 1415 року портове місто Хаджибей (з фортецею, мечеттю, караван-сараєм, маяком, міськими хамамами, кофейнею-кафене, житловими кварталами, цвинтарем, складами-пакгаузами, котре займали простір від сучасної вулиці Гоголя до сучасної вулиці Канатної, і це місто у тому вигляді, у якому воно дісталося новим завойовникам від османів добре видно на карті Гаджибейської затоки роботи де-Волана 1791-91 років надрукованої ним у 1793 році), а, як брехав Губарь — одинокую крепостушку подле ничтожной татарской деревеньки до 20ті хижин бутового камня и кирпича-сырца крытых камышом.

І якщо імперський миф короткої історії Одеси буде володіти одеситами і надалі, якщо вони і надалі будут вважати правдою міф про «»ісконі новорусскій город Одесу», то як наслідок, одесити будуть підсвідомо чинити супротив змінити хоть щось в місті, будуть опиратися намаганням змінити пріоритети, бо вважатимуть це відступом від « нашого справжнього минулого» до якого ми звикли і яке нам на шкоду переписують на догоду чергової нової київської влади.

Що власне і потрібне Кремлю.

* * *

Неможливо вилікувати хворого, хвороба котрого обумовлена його багаторічним нездоровим штибом життя, якщо хворий вимагає від лікаря:

-«Лікарю, лікуйте мене»,

а сам при цьому не збирається міняти старий звичний нездоровий спосіб життя.

 


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя


Записи в блогах: