Крім того, на думку цього депутата, ухилістів необхідно буде вражати у правах, а з рештою не церемонитися. Нагадаю, що Безугла – це той самий депутат, який протягом кількох тижнів не давав спокою у своєму «Фейсбуці» генералу Валерію Залужному аж до візиту української делегації до Вашингтона, де представникам України чітко пояснили, що ніхто не дасть звільнити Залужного, який користується підтримкою Заходу.
Мар’яні Безуглій не вистачає фантазії зрозуміти, що такими законопроєктами влада просто видавлює українців за межі України. Замість того щоб діяти переконанням, влада намагається натягнути віжки і сікти батогом незгодних. Безумовно, необхідно служити і захищати країну від російської агресії. У перші місяці війни були черги до військкоматів, бо люди хотіли воювати за свою країну. Проте скрізь потрібен особистий приклад. Суспільство хоче знати: хтось із родичів Безуглої служить та чи готова вона особисто віддати депутатський мандат і на загальних підставах стати на військовий облік? Цього не треба боятися.
Наприклад, в Ізраїлі ще в середині листопада журналісти знали, що рідні більшості членів 37-го кабінету міністрів та глави держави взяли участь у бойових діях. Син президента Іцхака Герцога зараз бореться у самому місті Газа. Молодший син прем’єра Біньяміна Нетаньяху також бере участь у бойових діях, як і двоє дітей глави Міноборони Йоава Галанта. У міністра транспорту Мірі Регев зять зараз у складі бойових інженерних військ перебуває в секторі Газа, а його дочка проходить офіцерську службу. А син міністра науки, інновацій та технологій Офіра Акуніса проходить службу на флоті. У Яакова Марджі, який обіймає посаду міністра соціального забезпечення, син бореться з початку бойових дій. У міністра економіки Ніра Барката беруть участь у війні не лише брати і племінники, а і його дочка. Двоє дітей міністра алії та інтеграції Офіра Софера також воюють. У міністра у справах поселень Орит Струк воюють чотири доньки та стільки ж зятів.
Маю просте запитання: де діти українських чиновників? Чому вони особистим прикладом не покажуть, як їм дорога Україна? Це стане символом змін у країні, коли всі дорівнюватимуть не лише на рівні виборчого гасла, а й у звичайному житті. Поки що ми бачимо, що нащадки наших чиновників воліють отоварюватись в європейських бутіках, аби врятувати себе від війни. Те, що відбувається, можна порівняти з бізнесовою ситуацію, коли менеджмент компанії довів її бюджет до банкрутства, обіцяючи за пару років до цього процвітання, а тепер намагається латати дірки за рахунок заробітних плат співробітників. Це некрасиво, нечесно і несправедливо. Усі повинні йти на війну та захищати батьківщину. Але в нас кожен чиновник – це як господарка ринку зі совєцького фільму «Гараж», якій за блатом має дістатися місце в гаражному кооперативі просто за фактом її соціального статусу. Давайте будемо послідовні. Ми ж боремося з усім совєцьким, отже, треба боротися не лише з пам’ятниками, а й зі звичками совєцького часу, коли на кожну просту людину доводилося по двоє блатних.
У такій ситуації заклик поставити жінок на військовий облік звучить як знущання. Де обіцяні реформи? Чому народний депутат Безугла не дбає про те, щоб побудувати сильну економіку, яка дасть Україні можливість вигнати російських окупантів і повернутися до кордонів 1991 року? Невже незрозуміло, що без економіки і без людей, які бажають жити в Україні, нашій країні буде складно перемогти. Недарма сам генерал Валерій Залужний вчора розкритикував рішення змінити начальників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки без розбору та визнання персональної провини. Якими б корупціонерами не були попередні начальники, вони хоч би вміли працювати. Тепер кожен начальник ТЦК знає, що будь-якої миті може впасти в неласку у верховної влади, і вважає за краще поводитися так, як укажуть зверху.
І останнє. Сьогодні КМІС опублікував чергові дані. За опитуваннями громадської думки вперше довіра до головнокомандувача Залужного склала 84 %, тоді як до Президента Зеленського склала 62 % опитаних. Це результат для таких шалених безкутних, які своїми промовами провокують занепокоєння в душах людей. |
