«Біль і туга переповнють наші серця».

Сегодня исполнилось 15 лет со дня трагической гибели Вячеслава Черновола.

Хотелось бы вспомнить и такой факт из его жизни:

В 1992 году лидер Народного Руха Вячеслав Черновол вместе со своими 25 соратниками-депутатами потребовал от Филарета уйти с поста Предстоятеля УПЦ, обвинив его в тесной связи с КГБ и КПСС, в служении не Церкви, а безбожному правительству.

(Приводим текст заявления полностью)

***

«Філарет повинен залишити посаду Предстоятеля УПЦ»
 (Депутатська заява)

Біль і туга переповнють наші серця. Тому, що ввірена нам Украјна не може здобути собі щастя, не зможе стати на ноги без духовного окормлення, без мудрого і святого виховання Церквою, яка протягом тисячоліття — і тепер ми маємо це проголошувати — виводила народ до кращих духовних, а отже, і соціальних здобутків, коли крајна розквітала, славлячись на весь світ своєю культурою, господарюванням, витворами рук людських, які нині визнано світовими шедеврами. Усе це було можливе саме через надихання святој Церкви, Церкви князя Володимира, Церкви Петра Могили, запорізького козацтва, украјнських синів і дочок. То була чиста акумулююча сила, що виводила народ з монгольського, а потім з польсько-литовського поневолення, то є та Церква, яка має сьогодні вивести народ з навали безбожного тоталітаризму, який залляв мученицькою кров’ю землю нашу, посіяв злидні, прирік дітей наших на чорнобильське страждання. І хто як не Церква має надихати і наставляти осиротілий народ, допомогти стати на ноги, пробудитися від атејстичного дурману, відвернути нові біди.
 Але який наслідок отримала наша Православна Церква від комуністичној системи, яку спадщину?
 Кожен день висвітлює ті чорні плями, якими забруднив себе архієрейський апарат, переступивши у својх компромісах через моральні норми, через ввірений йому Богом народ, не заради віри і чистоти Православ’я, але, як виявляється, заради особистого політичного комфорту і соціального благополуччя. Ось що ми маємо тепер у Церкві мучеників!
 І тому не випадково публікаціј в пресі розкривають і змальовують непривабливі за змістом картини морального і духовного розтління, злочинного альянсу окремих ієрархів саме з вождями віджилој системи.
 Не випадково Предстоятель Украјнськој Православној Церкви митрополит ФІЛАРЕТ правдами й неправдами шукає шляхів (швидко помінявши свој гасла), щоб заручитися підтримкою нового уряду і зберегти свою порочну систему управління Церквою. Адже не секрет, а гласне надбання, що саме митрополит ФІЛАРЕТ (Денисенко) тісно пов’язав свою тридесятирічну діяльність зі службами КДБ, аби догодити владі КПРС, послужити безбожному урядові не так в інтересах Церкви, а заради кар’єри й можливості утримувати Церкву на Украјні в руках єдиновласној диктатури. Усе це відвертає від Церкви людей, зводить нанівець проповідницьку, місіонерську працю чесного священства, поглиблює ворожнечу між конфесіями і сприяє розколам.
 Наша депутатська свідомість закликає проголосити очевидний факт: митрополит ФІЛАРЕТ (Денисенко) стојть на перешкоді духовному відродженню Украјни, очищення суспільства від сталінських хвороб, повинен залишити посаду Предстоятеля Украјнськој Православној Церкви, дати јй змогу зберегти свою єдність, правильно самовиразитись у нових державних умовах, окормити змучений народ чистою вірою і духовною силою.
 
 Народні депутати Украјни: В. Чорновіл, О. Шевченко, С. Головатий… (всього — 26 підписів).
 20 січня 1992 р.

***

Для чего я это написал?

Чтобы все знали, кто такой Филарет и не было бы громких заявлений, в которых нашу Украинскую Православную Церковь огульно обвиняют во всех грехах и требуют ее слияния с филаретовской сектой.

К счастью, в Одессе этого еще не произошло, а вот в Балте уже есть подобный прецедент:

***

В редакцію інтернет-проекту «Поміна Церква»потрапив лист українських патріотів до архієпископа Балтсько-Ананьївського Московського Патріархату Олексія. Редакція не мусить погоджуватися зі його змістом повністю, але не може його опублікувати, оскільки наша ціль — надавати правдиву інформацію, якою вона б не була.

Архієпископу Балтсько-Ананьївському Олексію

В той час, коли на території України точиться війна, розв'язана російським імперіалізмом, який завжди підтримувала московська церква, яка є складовою частиною державної імперської машини, фактично ідеологічною спецлужбою російської держави, обов'язок кожного українського пастиря стати на бік своїх вірян-українців.

Божим словом підтримати боротьбу українців проти агресора, визначитися на чиєму ти боці: добра і правди чи зухвалих вбивць, та тих, хто їх благославляє.

Московська церква підтримує військову агресію Путіна у Криму, і той, хто служить їй,  робить те саме, благословляє вбивства наших мирних співгромадян та військових.

Вважаємо ганьбою для вас і інших священників жити на гроші українських вірян, на чиї кошти був побудований прекрасний Свято-Миколаївський Собор у якому ви служите, і,  одночасно, служите церкві ворожої держави, яка розпочала війну проти українського народу.

Котовські Партизани вимагають від архієпископа Балтсько-Ананьївського Олексія і усього вашого клиру вийти із підпорядкування ганебної московської церкви і перейти під начало Української Православної Церкви Київського Патріархату.

У разіі вашої відмови на нашу вимогу, ігнорування долі вірян, ми будемо вважати вас, за законами воєнного часу, зрадником України, шпигуном російської армії, агентом держави-агресора! І,  відповідно, ставитися до вас, як до ворога українського народу, з усіма наслідками, які мають бути до шпигунів, а не до священників.

Визначайтесь, архієпископе, з ким ви? З українським народом чи з його ворогами…

П.С. Також закликаємо до цього панотців Бориса Мачка та Якова Должанського, до яких ставимося з повагою.

http://www.pomisna.in.ua/2014/03/propozycia.html